Планів громаддя: озвучені 4 концепції майбутнього ринку землі

Планів громаддя: озвучені 4 концепції майбутнього ринку землі

Що пропонує парламент і Кабмін, та з чим не згодні аграрії

Планів громаддя: озвучені 4 концепції майбутнього ринку землі

У 2019 парламент не зможе зняти мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та запустити ринковий оборот ріллі. Про це сказав член аграрного комітету Верховної Ради Іван Мірошниченко під час Всеукраїнського земельного форуму 10 квітня.

Більш того, за його словами, зараз парламент навіть не має готового законопроекту, який можна було б винести на голосування — розроблені тільки чотири концепції можливого обороту сільгоспземель. Яку з них буде обрано і покладено в основу закону про ринок землі, парламентарії хочуть визначити за допомогою експертів та аграріїв, уточнив в.о. глави аграрного комітету ВР Олександр Бакуменко.

Свої напрацювання по земельному ринку профільний парламентський комітет представив під час форуму. Учасниками цього заходу, за словами організаторів, стали 490 агропідприємств, зокрема — 115 тваринницьких, які оперують сумарним земельним банком в 4,5 млн га.

Земельні ліміти

За словами Бакуменка, варіанти майбутнього ринку сільгоспземель розроблялися кілька місяців, за участю представників профільних аграрних асоціацій і експертів із земельних відносин. Пропоновані законодавцями і фахівцями концепції виглядають наступним чином.

Концепція №1 передбачає поетапний запуск ринку: перші три роки після зняття «земельного мораторію» купувати наділи зможуть лише фізичні особи, і не більше 200 га «в одні руки». У наступні чотири роки купувати земельні ділянки зможуть і юридичні особи, але не більше 500 гектарів «в одні руки». Через сім років після скасування мораторію юрособи отримають право викуповувати до 20 тис. га ріллі на одного власника.

Концепція №2 передбачає синхронний запуск ринку сільгоспземель: право викуповувати паї одержать одночасно і фізичні, і юридичні особи, але з однаковим обмеженням в 200 га «в одні руки».

Згідно з концепцією №3, після скасування земельного мораторію фізособи зможуть викуповувати до 200 га паїв «в одні руки», юрособи — до 500 га. На четвертий рік роботи ринку землі агропідприємства отримають право викуповувати до 20 тис. га на одного власника.

Концепція №4 передбачає, що дозволена до викупу площа паїв «в одні руки» і для фізичних, і юридичних осіб буде обмежуватися лише антимонопольним лімітом на рівні 35% всіх земельних наділів у конкретно взятому регіоні.

Спільний знаменник

Як уточнив Олександр Бакуменко, всі чотири варіанти відкриття земельного ринку мають загальні риси. Наприклад, наділ можна буде продати за ціною не нижче, ніж експертно-грошова оцінка. Обмінюватися можна буде лише тими земельними ділянками, різниця у вартості яких не перевищує 20% від нормативно-грошової оцінки. Купити земельну ділянку зможе лише та фізична особа, яка змогла довести легальність походження своїх коштів. «Це робиться, щоб відсікти від ринку землі можливих корупціонерів», — сказав в.о. голови аграрного комітету ВР.

Кредитувати дрібних фермерів для покупки паїв члени профільного комітету пропонують за рахунок зовнішнього фінансування. «Наприклад, ми можемо випустити «земельні» бонди, розмістити їх на зовнішніх фінансових ринках. Такі цінні папери матимуть попит серед інвесторів, а ми зможемо прокредитувати фермерів», — припустив Іван Мірошниченко.

Свою позицію з питання ринку землі на земельному форумі представило і Мінагрополітики в особі в.о. міністра Ольги Трофімцевої. За її словами, зараз уряд планує обмежити покупку паїв площею 200 га «в одні руки», а один агровиробник не зможе орендувати більше 35% всієї ріллі в окремо взятому районі. Крім цього, в планах — заснувати антиспекулятивний податок. Цей збір складе 50% від нормативно-грошової оцінки землі, яка купується в разі її перепродажу в перші три роки після покупки.

Щоб викуп земельних наділів був доступний не тільки великим і середнім агровиробникам, але і дрібним фермерам, передбачається заснувати Державне фінансово-кредитне агентство.

Інвестиції «на виріст»

Відреагувати на пропозиції парламентаріїв і Мінагрополітики аграрії могли за допомогою спеціального голосування, запропонованого організаторами форуму. В цілому, 55% опитаних підтримали ідею запуску ринку землі. З них 38% хочуть викуповувати паї для довгострокових інвестпроектів, 28% — щоб отримати можливість передати своє агропідприємство у спадок, 20% — в цілях «економічної доцільності».

Близько 80% від усіх опитаних аграріїв висловили інтерес викуповувати наділи своїх пайовиків як і юридичної, і фізичної особи. При цьому 46% респондентів заявили, що будуть намагатися викупити або частково, або повністю весь земельний банк свого агропідприємства.

Аграрний плюралізм

Втім, подальші голосування показали, що єдиної думки про механізм запуску земельного ринку у сільгоспспільноти немає. Наприклад, 49% опитаних аграріїв заявило, що не очікує запуску ринку ріллі в 2020 році. Відповідаючи на питання «коли ж доцільно запускати ринковий оборот сільськогосподарських земель», 33% учасників підтримало варіант «не раніше 2022 року». 26% висловилися за варіант «після всеукраїнського референдуму із земельного питання», а 16% — «не раніше, ніж після закінчення збройного протистояння в східних регіонах».

Проти допуску іноземців до викупу ріллі в Україні виступило 85% опитаних аграріїв. Але при цьому 70% з них заявили, що не готові відразу входити в ринок, оскільки побоюються конкуренції з агрохолдингами та ймовірних корупційних схем.

Учасникам Всеукраїнського земельного форуму не вдалося сформувати єдиної думки і в питанні підтримки конкретної ринкової концепції. Наприклад, 22% опитаних аграріїв вважають, що на продаж повинні виставлятися тільки приватні паї, 26% хочуть купівлі-продажу і приватних, і державних земель.

Більше 50% аграріїв вважають, що право викупу паїв повинні мати виключно фізичні особи. При цьому обмеження «в одні руки» до 200 га підтримали 38% опитаних, ліміт до 500 га — 34%, до 1 тис. га — 13%.

Незважаючи на масове неприйняття допуску юросіб до викупу паїв, делегати готові охоче висловлювалися на предмет можливих обмежень «в одні руки» для агропідприємств. Так, «стелю» в 1 тис. га гектарів підтримали 15% опитаних, 5 тис. га — 51%, а за ліміт в 10 тис. га виступають 22% опитаних.