Азія виривається вперед: 5 тез про ринок зерна і світову економіку

Азія виривається вперед: 5 тез про ринок зерна і світову економіку

Роль України як зернової держави зростає, але логістика залишається її вузьким місцем

 

Азія виривається вперед: 5 тез про ринок зерна і світову економіку

10 квітня в Києві почалася XVI Міжнародна конференція «Зерно Причорномор’я – 2019» — один з найбільших світових зернових форумів, який проводиться з 2004 року. iAgro побував на конференції і пропонує основні тези, які прозвучали від гравців ринку і експертів.

Вплив України на ринку зерна буде зростати

За словами президента Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, Україна з кожним роком вирощує все більше зерна і стає все більш впливовим гравцем на світовому ринку. «За п’ять років ми збільшили урожай зерна до 92,5 млн тонн (включаючи зернові та олійні), і експорт складе більше 50 млн тонн», — сказав він і зазначив, що в найближчі 3-4 роки експорт збільшиться до 60-70 млн т, а Україна посяде провідні у світі позиції щодо постачання зернових на експорт.

У своїх судженнях Горбачьов не самотній. «Ринок прекрасний і розвивається швидко», — зазначив директор департаменту розвитку корпоративного бізнесу банку Credit Agricole Олексій Ступак. За його словами, виклик, який стоїть перед українським агросектором — це урожай в 100 млн тонн зернових і олійних.

Ден Бассі, президент американської консалтингової компанії AgResource, вважає, що особливо зросте роль України на ринку кукурудзи. Вже зараз можна говорити про особливий вплив трійки ABU (АБУ — Аргентина, Бразилія, Україна), яка задає тон в торгівлі кукурудзою, зайнявши 85% світових продажів цієї культури.

Політичні ризики — все значніше

За словами генерального директора компанії «УкрАгроКонсалт» Сергія Феофілова, зростання політичних ризиків в аграрній сфері — це загальносвітова тенденція, і їх значення для економіки України останнім часом зросло. Однак аналіз показує, що економічні виклики все ж грають значно більшу роль, оскільки політичні — короткострокові.

В цілому основні ризики перебувають на стороні споживання — прогноз Світового банку говорить про уповільнення зростання світової економіки в довгостроковому періоді, а це означає зниження попиту на сировинну групу товарів, в тому числі — на аграрну. «Економіка викликає занепокоєння — вона сповільнюється у всіх країнах, — зазначив Ерік Норланд, виконавчий директор CME Group (Великобританія). — Євро вже не така сильна валюта, Федеральний резерв США підняв ставки, і є питання, як американська економіка з цим впорається. Є також політичні проблеми і торгові війни».

Згідно з опитуванням учасників конференції, більшість з присутніх (понад 50%) поставили на перше місце саме політичні ризики, потім — економічні і на останньому місці — погодні. Ден Бассі зазначив, що зміни клімату стають все більш динамічними, і погодні ризики в агросекторі будуть зростати.

Логістика залишається «вузьким» місцем зернового ринку України

«Укрзалізниця» зробила ставку на маршрутні перевезення зерна. За словами Миколи Горбачьова, якщо в 2015 році УЗ перевозила маршрутними відправками з власних вагонів тільки 30% зерна, то за два місяці цього року — 90%. Однак це не додало швидкості перевезень: навіть після того, як приватні компанії наростили власний вагонний парк до рівня «Укрзалізниці», час руху вагонів в порти не скоротився. «При нормативі 250 км в день, вагони їдуть по 50 км в день», — зазначив Микола Горбачьов.

Як заявив директор з логістики «Кернел» Микола Мірошниченко, компанія готова рухатися в напрямку маршрутних перевезень і будувати маршрутні елеватори, але хоче чіткого сигналу від УЗ, що та забезпечить вивезення зерна з цих елеваторів. «Будь-яка інвестиція в маршрутний елеватор — це не один мільйон доларів, тому відсутність прозорості в розподілі вагонів — привід ставити питання», — сказав він. За його словами, компанії-експедитори, які не мають ніяких активів в ринку, можуть отримувати від УЗ необхідну кількість вагонів, тоді як компанії-власники елеваторів — 3-4 маршрути.

На думку Миколи Горбачьова, вузьким місцем у зерновій логістиці є пропускна здатність припортових залізничних станцій, яку потрібно розширювати.

Олександр Топирік, начальник відділу логістики компанії Risoil S.A., зазначив, що на сьогодні відсутнє єдине інформаційне поле по взаємодії терміналів і залізниці. На сьогодні тільки на Одеській залізниці реалізовано пілотний проект обміну інформацією, який дозволяє терміналу надавати залізниці дані про суднозаходи і необхідність підвезення тієї чи іншої культури для завантаження.

Економіка США поступиться першістю Китаю

Ден Бассі прогнозує, що через десять років США поступляться першістю у світовій економіці, і економіка Китаю стане найбільшою в світі, а номер два перейде до Індії. США вже не є домінуючим виробником сільгосптоварів: якщо раніше тут виробляли 10-12% зернових, то зараз — 8%, в той час як частка Чорноморського регіону у виробництві зернових зросла, зазначив Ерік Норланд. Те ж стосується і сої, виробництво якої в Південній Америці зростає.

Однак, за словами Норланда, Китай хоча і є двигуном товарних ринків, в його економіці є «білі плями». Наприклад, за останні сім років ВВП країни зростає в коридорі 6,4-7,2% в рік, і така сталість зростання дуже дивна. Він вважає, що деякі експерти не довіряють даним офіційної статистики, і застосовують свої методи оцінки зростання економіки КНР — наприклад, фрахт і споживання електроенергії.

Азія збільшить споживання продуктів харчування

Азія залишиться регіоном, в якому найбільше зростатиме споживання продуктів харчування, особливо це стосується Китаю і країн Південно-Східної Азії, зокрема, Бангладеш і В’єтнаму. Особливе зростання очікується в Китаї, населення якого споживає все більше калорій і протеїну.

В майбутньому Китай буде імпортувати величезну кількість харчових продуктів, в тому числі — близько 3 млн тонн свинини. Гравці ринку очікують, що після підписання торговельної угоди між США і Китаєм останній буде купувати 80-100 млн тонн зерна, а також молочні продукти і м’ясо.