Потрібно посилити кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу
координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта»

Потрібно посилити кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу

Ухвалюючи закон про захист лісів, депутати «трохи» прорахувалися

Потрібно посилити кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу

Верховна Рада у вересні минулого року прийняла законопроект №5495 «Про внесення змін до деяких законів щодо збереження українських лісів та запобігання неналежному переміщенню необроблених лісоматеріалів». Документ теоретично мав посилити захист лісів від незаконної вирубки. Однак через помилки, що вкралися в нього, вийшло зовсім навпаки. Індикатором для визначення величини істотного збитку, з якого настає кримінальна відповідальність за незаконну вирубку лісу, депутати використовували неоподатковуваний мінімум, але не врахували, що в кримінальному законодавстві він становить не 17 гривень, а 960 гривень. Тому тепер кримінальна відповідальність передбачена для тих порушників, які зрізали лісу не менше, ніж на 2 млн гривень. Дмитро Карабчук, координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта», розповів iAgro, до яких наслідків призвела помилка депутатів, і що тепер потрібно робити.

Проблема декриміналізації незаконної вирубки лісу на сьогодні є ключовою в сфері боротьби за збереження лісів. Адже за період з 1 січня, коли почав діяти цей закон, в Єдиному реєстрі судових рішень можна нарахувати вже 31 постанову про закриття кримінальних справ, пов’язаних з незаконною вирубкою лісу. Однак правоохоронні органи кажуть, що це — тільки верхівка айсберга, тому що прокуратура закривала подібні справи, слідство за якими ще тривало, і вони ще не потрапили в суд. Ці справи не відображаються в Єдиному реєстрі судових рішень, і ми навіть не знаємо, скільки таких справ було закрито, і про яку суму нелегально вирубаного лісу йдеться.

Наприклад, один з наших активістів зовсім недавно в одному з віддалених сіл Карпат тільки за один день нарахував 33 автомобіля, навантажених кругляком. Один лісовоз перевозить за один раз не менше 10 кубометрів деревини. Це означає, що за один день тільки з околиць одного цього села було вивезено близько 3 тис. кубометрів лісу.

Однак декриміналізація незаконного вирубування лісу призвела до того, що представники правоохоронних органів сьогодні навіть не зупиняють ці лісовози. Тому що навіть якщо їх зупинити, треба ж ще довести, що ця деревина була вирубана незаконно. А якщо факт незаконної вирубки все ж буде доведено, то зловмисник всього лише заплатить штраф — 250-500-1000 гривень. «Чорні» лісоруби тепер не бояться правоохоронних органів, тому що ті не знають, що робити з порушниками.

Тому потрібно затвердити цілий ряд заходів, щоб посилити відповідальність за незаконну вирубку лісу.

По-перше, необхідно знизити планку вартості збитку, вище якої настає кримінальна відповідальність. Ми пропонуємо знизити її до рівня еквівалента 1 автомобіля, навантаженого лісом-кругляком. Це близько 10 «кубів» лісу, а в грошах — близько 100 тис. гривень.

По-друге, адміністративні штрафи за незаконну вирубку потрібно піднімати в 10 разів: попався в перший раз — штраф 5 тис. гривень і компенсація за ліс, який вкрадено у держави або у місцевої громади.

Також ми пропонуємо ввести кримінальне покарання, якщо зловмисник діяв не сам, а в змові з групою осіб, і також ввести кримінальну відповідальність у випадках, коли зловмисник попався в третій раз.

Крім того, потрібно підняти розмір компенсації збитків за вкрадену деревину. Сьогодні розмір компенсації розраховується залежно від кількості і величини зрізаних дерев, проте у випадку з економічно цінними породами розмір компенсації навіть не покриває вартості деревини, яку може виручити «чорний» лісоруб за продаж нелегального лісу. Потрібно зробити так, щоб розмір компенсації збитків втричі перевищував ринкову вартість незаконно добутої деревини.

Однак удосконалення самих законів недостатньо, потрібно ще, щоб правоохоронні органи працювали і застосовували ці закони для покарання порушників. У цивілізованих країнах функцію моніторингу виконує й свідоме суспільство, однак щоб це запрацювало у нас, потрібна відкритість інформації — лісових карт, інформації про ті ділянки лісу, які планується вирубати на наступний рік. І щоб громадськість могла проконтролювати, як працюють лісозаготівники, що не вирубують вони більше, ніж заплановано.

Крім цього, потрібна реформа і Держлісагентства, яке на сьогодні об’єднує в собі всі функції — і контролю, і формування правових норм, і господарської діяльності. Потрібно організувати роботу так, щоб ці функції були розмежовані.