Володимир Кучеренко: Українці стали споживати більше вітчизняних вин

Володимир Кучеренко: Українці стали споживати більше вітчизняних вин

Гендиректор корпорації «Укрвинпром» – про виноградники, податки та про те, чому столове вино не має бути підакцизним товаром

Володимир Кучеренко: Українці стали споживати більше вітчизняних вин

Чи багато українці п’ють вина? І якого – імпортного чи вітчизняного? Чи росте в Україні виробництво вина і коньяку? Чому виробники ігристих вин хочуть зменшення податків, і чому столове вино потрібно визнати продуктом харчування? iAgro поставив усі ці запитання Володимиру Кучеренку, генеральному директору Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпром». І ось що почув у відповідь. 

З яким результатом галузь закінчила 2018 рік? Чи є зростання виробництва вина та міцних напоїв у порівнянні з 2017 роком? Як можна його пояснити?

За підсумками 2018 року площа під виноградними насадженнями практично не змінилася: якщо в 2017 році площа виноградників складала 43,5 тис. га, то у 2018 році – 43 тис. га. У той же час, це майже вдвічі менше, ніж було у 2013 році, до анексії АР Крим – тоді цей показник складав 75,1 тис. га.

Але у 2018 році закладались нові виноградники:  у Миколаївській області – 184,2 га,  Одеській – 137,5 га, Херсонській – 25,3 га, Запорізькій – 18,4 га.

Попри незначне зменшення площ під виноградниками, валовий збір винограду дещо збільшився. Якщо у 2017 році було зібрано 409,6 тис. тонн, то у 2018 році – 467,6 тис. тонн, приріст склав трохи більше 14%. Причина збільшення – сприятливі погодно-кліматичні умови.

Дещо зросло минулого року і виробництво виноградного вина – на 1,5% у порівнянні з 2017 роком до 6,77 млн дал, а також коньяку – на 5,3% до 2,27 млн дал.

Суттєвим показником, на який варто звернути увагу та який говорить про тенденції на ринку виноградно-виноробної продукції, є виробництво виноматеріалів. Зокрема, виробництво коньячних виноматеріалів минулого року зросло більш ніж на 25%, до 4,99 млн дал.

Минулого року також збільшилося і виробництво виноматеріалів для шампанського та ігристих вин – на 2%, до 5,08 млн дал, та столових вин – 7,2%, до майже 9,3 млн дал.

А от виробництво виноматеріалів для кріплених вин суттєво скоротилося – на 66,8%, до 279,9 тис. дал. Звісно, запити споживачів породжують пропозицію, відтак ці показники свідчать про те, що уподобання українців трансформуються.

Однією з характерних ознак 2018 року є те, що українські виноградні вина засвідчили себе як важливий гравець міжнародного ринку, адже саме в цій категорії експорт переважив над імпортом. Експорт українських вин у 2018 році склав майже 4,47 млн дал, тоді як імпорт – 3,38 млн  дал. При цьому загальна місткість ринку склала майже 5,68 млн дал.

Така картина, на жаль, свідчить ще й про те, що українці часто віддають перевагу імпортним напоям, недооцінюючи вітчизняних виробників.  Водночас приємно, що українську продукцію все більше поціновують  за кордоном.

Що очікують виробники від 2019 року?

У першу чергу – виваженого та, головне, прогнозованого державного регулювання галузі. Це стосується практично всіх сфер діяльності: і акцизної політики, і вимог до продукції, державного протекціонізму у питаннях представлення на міжнародних ринках та виконання вимог згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

При прийнятті бюджету-2019 були внесені зміни в закон «Про виноград та виноградне вино», які скасували обов’язкове використання вітчизняної сировини при виробництві коньяку. Як це вплинуло на ринок?

Ця поправка набирає чинності з 1 липня цього року. Втім, більшість представників виноградно-виноробної галузі вказують на колізії, які виникли через прийняття цих змін. Адже зазначена поправка вносить неясність в подальшу діяльність українських виробників. Згідно з Господарським кодексом та законом України №481, до матеріалів і речовин для виготовлення вин і коньяків України не входить сировина, зокрема, коньячні спирти. Відтак внесені зміни до Податкового кодексу не скасовують «Правила виробництва коньяків України», які зобов’язують використовувати частку вітчизняних коньячних спиртів при виробництві ординарних коньяків України.

З огляду на існуючі неточності, виробники звернулися до Кабінету міністрів, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Держпродспоживслужби та Державної фіскальної служби з проханням надати роз’яснення та забезпечити дотримання вимог діючих Правил виробництва коньяків України.

Наразі  у Верховній Раді зареєстровано  доопрацьований законопроект № 9439 «Про внесення змін до Закону України  «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та закону України «Про виноград та виноградне вино» (щодо використання вітчизняної сировини), який розроблений для підтримки та захисту вітчизняного виробника та розвитку виноградно-виноробної галузі в Україні. Реалізація законопроекту сприятиме виробництву в Україні національного продукту «коньяк України». Без прийняття  норм  цього законопроекту галузь зазнає суттєвих втрат, які в подальшому відобразяться на  споживачах.

Нагадаю, що згідно з діючими Правилами виробництва коньяків України, починаючи з 2019 року, мінімальна частка вітчизняних коньячних спиртів при виготовленні ординарного коньяку України повинна складати 15% і щороку збільшуватиметься, доки не досягне позначки у 85%. Притримуючись саме цих, діючих норм Правил, ми створюємо автентичний український продукт, забезпечуючи при цьому гармонізацію вітчизняного законодавства до європейського та підтримуємо сприятливий бізнес-клімат в Україні. Завдяки цим Правилам не  вводиться в оману споживач, оскільки коньяк України, як український продукт, повинен мати у своєму складі вітчизняну сировину. Виготовлення його із 100-відсоткової імпортної сировини – це пряма омана споживачів і далеко не та якість, яка повинна бути у коньяків України.

Зараз МінАПК, МЕРТ та проект «Підтримка систем розвитку географічних назв в Україні» обирають нову назву для українського коньяку. Також потрібно обрати нові назви для шампанського, портвейну, мадери, хересу. Що пропонують виробники? Чи чують їхню думку? Якою має бути назва – з національним колоритом чи інтернаціональна?

На сьогодні зазначений проект перебуває на етапі консультацій та робочих зустрічей для пошуку найбільш оптимальних варіантів.

У найближчі дні відбудеться зустріч виробників, представників центральних органів виконавчої влади, Укрвинпрому, НЦ «Український інститут вина» з представниками Європейського комітету для проведення додаткових взаємних консультацій з цього питання.

Ви порушували питання зниження акцизів на ігристі вина. Чи є рух у цьому напрямку?

Сьогодні на ціноутворення ігристих вин впливає кілька факторів. Один з них полягає в тому, що продукція  підприємств витримується  у пляшках від  1,5 до 3-х  років і більше. Така багаторічна витримка є затратною і призводить до високої собівартості  ігристого вина, виготовленого класичним методом. Виготовлення ігристих вин також потребує вилучення коштів з обігу на багаторічну витримку.

Це все впливає на формування відпускних цін, тобто виникає постійна необхідність у їх поетапному збільшенні. Не можна не врахувати постійне зростання цін на енергоносії, сировину, транспорт, паливо й основні комплектуючі, коливання курсів іноземних  валют тощо.

Утім на формування ціни реалізації впливає не лише собівартість, але і база оподаткування. Суттєвим складником ціни є акцизний податок. У багатьох країнах світу столове вино є продуктом харчування та не належить до підакцизної продукції. В Україні ставка акцизного податку на пляшку ігристого вина 0,75 л складає 8 грн 74 коп. При цьому не забуваємо додати 20% ПДВ  на акцизний податок. Таким чином, на одну пляшку ігристого вина податки складають 10 грн 50 коп. (тільки акцизний та ПДВ). Це близько 12% від мінімальної ціни на ігристе вино, встановленої законодавством, яка становить 89 грн. Для порівняння – на 1 літр вина виноградного натурального столового ставка акцизного податку в Україні складає 0,01 грн, а на 1 літр вина ігристого, яке також виготовляється без додавання  спирту етилового ректифікованого – 11,65 грн.

Ми неодноразово зверталися до центральних органів виконавчої влади задля вирішення цього питання і, сподіваємося, нас нарешті буде почуто. Тільки уявіть, зниження ставки акцизного податку на вина ігристі дозволить підприємствам не просто знизити відпускні ціни та збільшити об’єм реалізації продукції на ринок України, але й стати більш  конкурентоздатними, мати можливість отримання залучення коштів  для подальшої модернізації підприємств – тобто, таке рішення створить сприятливий бізнес-клімат. Не говорячи вже про створення нових робочих місць, підвищення оплати праці на підприємствах, тим самим вдасться збільшити перерахування інших податків та розвинути соціальну інфраструктуру.

Якщо і цих аргументів недостатньо, то варто нагадати, що відповідно до ратифікованої Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС ставки акцизного податку мають бути гармонізовані. В більшості країн світу та, зокрема, в ЄС на вина ігристі та неігристі встановлено нульовий акцизний податок.

А в Україні для виробників столових вин, які оподатковуються за ставкою 0,01 грн за 1 літр, гостро  стоїть питання ще й розміру плати за одну марку акцизного податку, яка становить 0,19 грн. Окрім витрат безпосередньо на виготовлення цих марок, імпортери алкогольних напоїв несуть додаткові витрати на пересилання марок за кордон і їх нанесення на пляшки.

Так, за підрахунками деяких компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, на 1 грн сплаченого акцизного податку припадає приблизно 278,6 грн додаткових витрат, основна частина яких не  надходить до бюджету України, а залишається за кордоном – як оплата за надані нерезидентам послуги з маркування.

Тому, є слушною пропозиція виробників та імпортерів щодо скасування необхідності нанесення акцизної марки для виноградного вина, фактична міцність якого не перевищує 15% об’ємних одиниць етилового  спирту, що має повністю ферментне (ендогенне) походження.

Ви писали, що «Укрвинпром» представляє виноградно-виноробну галузь на Генеральній асамблеї і Раді директорів Європейського комітету вина. Розкажіть, чому це важливо для галузі?

Щоб говорити про важливість цих заходів, потрібно розуміти їхні масштаби. Європейський комітет виробників вин (CEEV) представляє виноробну промисловість та торгівлю в Європейському Союзі, у Швейцарії та Україні. Він об’єднує 26 національних організації з 18 країн. До складу комітету входять більш ніж 7000 компаній, які виробляють і продають переважну більшість якісних європейських вин з географічним зазначенням і без них.

«Укрвинпром» є представником України в Європейському комітеті виробників вина. Для нас участь у заходах – це можливість бути почутими європейською спільнотою, стати частиною Винної Комунікаційної та Експортної Стратегій, отримати знання та дізнатися про найкращі практики і тенденції у галузі виноградарства і виноробства.

Чи багато українці п’ють вин? 

Споживання вина в Україні завжди було традицією, хоча і більшість експертів стверджують, що культура споживання вина у нас ще є нерозвинутою у порівнянні з країнами Західної Європи. На збільшення обсягів виробництва та споживання вина в Україні впливає скорочення сировинної бази, високі енергозатрати, від яких залежить кінцева вартість продукту, стрімке зростання мінімальних роздрібних цін, конкуренція з боку імпортних напоїв, постійне зростання податкового навантаження на галузь.

Загалом ємність основних видів виноробної продукції України у 2018 році складала вина виноградного тихого – 5,68 млн дал, ігристих вин – 3,44 млн дал, коньяку та бренді – 5,15 млн дал.

На сьогоднішній день рівень споживання вина в Україні становить близько 3,5-5 л сухого вина замість потрібних щонайменше 15-20 л на рік.

А якщо порівняти з європейцями?

Рівень споживання вина у провідних європейських країнах – до 40-50 л на людину. В цьому контексті не можна не згадати про «Середземноморський феномен». Його суть полягає в наступному: в Італії, Франції та Іспанії — у країнах, чия кухня відрізняється високим вмістом холестерину, здавалося б, населення приречене страждати на серцево-судинні захворювання. Проте жителі цих країн хворіють на них рідше, ніж населення Північної Європи. Пояснюється це тим, що в країнах Середземномор’я натуральне червоне вино є традиційним продуктом харчування, обов’язковим за обіднім столом. У той час як в Україні столове вино і досі є підакцизним продуктом та належить до алкогольних напоїв. Тому на сьогодні гостро стоїть питання перекваліфікувати його на продукт харчування відповідно до діючих практик.

Скільки українці вживають вітчизняних, і скільки – імпортних вин?

У 2017 році структура споживання виноградного вина в Україні була такою: 37,2% вітчизняного вина та 62,8% – імпортного. У 2018 році картина дещо змінилася: частка вітчизняного вина зросла до 40,5%, імпортного – скоротилась до 59,5%. Отже, попри те, що іноземні вина поки що переважають, споживання зміщується на користь вітчизняних.

 

Фото спікера: EuroWine