12 думок про роботу Максима Мартинюка на чолі Мінагрополітики

12 думок про роботу Максима Мартинюка на чолі Мінагрополітики

До плюсів каденції відносять відсутність корупційних скандалів, новий підхід до державної підтримки та орієнтир на дрібних виробників, до мінусів — зависле питання ринку землі

12 думок про роботу Максима Мартинюка на чолі Мінагрополітики

6 лютого Кабінет міністрів задовольнив заяву про відставку виконуючого обов’язки міністра аграрної політики та продовольства Максима Мартинюка. Він пропрацював в Мінагро на посаді першого заступника міністра 18 місяців, з листопада 2018 — офіційно виконуючим обов’язки міністра. iAgro опитав учасників аграрного ринку, чим запам’ятався Максим Мартинюк на чолі профільного міністерства.

Володимир Пахно,
президент Української горіхової асоціації:

Серед успіхів можна відзначити те, що при Максимі Мартинюку минулого року садівники і аграрії отримали державну підтримку. І коли садівникам не вистачило грошей, домоглися того, що їм додатково було виділено ще 100 млн гривень. Причому компенсації отримали як малі фермерські господарства, у яких 1-1,5 га саду, так і ті, у кого 20-50 га.

Другий момент — громадські організації мали можливість спілкуватися з міністром і донести позицію бізнесу до міністерства.

Але хочу зазначити ще одне досягнення — цей міністр не брав хабарів. У тій сфері, де ми ведемо діяльність, корупція на рівні міністерства була відсутня.

Роман Корінець,
президент Національної асоціації
с/г дорадчих служб України:

Серед досягнень можна назвати прийняття Концепції розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських кооперативів, і перші реальні гроші, які були виділені цілеспрямовано саме на фермерські господарства та кооперативи. Профільного фінансування дуже давно не було, а в минулому році був «фермерський мільярд», хоча він був витрачений і не зовсім так, як гадалося.

Також актуальною стала тема сільського розвитку, створено робочу групу. Була спроба відбити тему сільського розвитку в законопроекті, який був зареєстрований у Верховній Раді. Можна говорити про його недосконалість, але зміна акцентів на сільський розвиток останні рік-півтора добре звучала в міністерстві, і нарешті була розпочата підготовка до створення окремого директорату, який буде відповідати за це питання.

Не всі святі, щось вдалося, щось — ні. Але європейський вектор розвитку агросектору проглядався більш чітко, ніж раніше.

Павло Коваль,
генеральний директор Української аграрної конфедерації:

Якщо подивитися на загальні результати роботи агрокомплексу, то серед успіхів міністерства за цей період можна назвати збільшення валового збору зерна, зростання експорту і розширення його географії, особливо в Європейський Союз, удосконалення законодавства в сфері ідентифікації тварин, маркування продукції з метою її удосконалення. Позитив є.

Але якщо говорити про те, що так і не було зроблено, то тут можна згадати законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, який так і не був внесений в парламент, і питання приватизації держпідприємств, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства агрополітики та підвідомчих йому служб, а це до 1 тис. підприємств.

Є ще ряд питань, які стосуються завершення земельної реформи: як ми будемо її фінансувати, хто буде відслідковувати обмеження на ринку землі, за які кошти фермер буде купувати землю, якщо ринок відкриють? На сьогодні немає розуміння позиції міністерства з цих питань.

Напрацювання і недоробки міністерства за цей період можна збалансувати, але в цілому — робота могла б бути і більш ефективною.

Артур Лоза,
президент Асоціації свинарів України:

Програма підтримки аграрного сектору викликає масу критичних зауважень. Хоча, об’єктивності заради, слід зазначити, що тут складно виокремити зону відповідальності безпосередньо самого голови відомства.

Якщо говорити про роботу міністерства, то прориву за цей період не відбулося. Хоча впровадження програми підтримки виробника і декларується, але вона діє дуже фрагментарно, з дуже великими труднощами, з великою бюрократією. І через це реальна можливість виробників використовувати її в якості стимулу для розширення і зростання бізнесу, його поліпшення є досить проблематичною. Програма підтримки для тваринників поки практично не запрацювала.

Але з позитивного можна сказати, що міністр легко йшов на контакт з бізнесом.

Марія Колесник,
заступник директора ProAgro Information Company:

Якщо коротко, то основними досягненнями аграрного міністерства був вихід агросектора на нові ринки збуту, розширення номенклатури експорту і його географії. Як керівник, Максим Мартинюк не заважав, і галузь рухалася в правильному напрямку. Він начебто був прихильником ринку землі, але здійснити це — не з цим парламентом і не в цьому житті. Тому і не вийшло.

При Мартинюку були правильні кроки щодо стандартизації в молочній галузі.

Я не можу сказати про якісь вагомі його особисті заслуги, але це вперше, коли керівника міністерства нема за що лаяти — галузь розвивалася, міністерство сприяло, а не заважало, і гучних корупційних скандалів також не було. А в нашій країні це — вже вагомий позитивний крок.

Микола Кучер,
депутат Верховної ради, член Комітету з питань
аграрної політики та земельних відносин:

Міністерство працювало в останні роки продуктивно: є результати і по збору зерна, і щодо державної підтримки АПК. Складно було переходити зі старої системи спецрежиму оподаткування на дотування, але міністерство впоралося. Це позитив.

Леонід Козаченко,
депутат Верховної ради, президент Української аграрної конфедерації:

Максим Мартинюк був «тіньовим» діячем, в тому сенсі, що особливо ніде не «світився», не ходив по телеекранах і різним ток-шоу. Він не приймав революційних рішень, і в недоліки можна записати те, що він не виявляв достатньої наполегливості, щоб що-небудь радикально змінити або реформувати. Наприклад, не хотів ініціювати приватизацію корумпованих державних підприємств, кількість яких в Україні в сім разів перевищує загальну кількість аграрних держпідприємств 28 країн Євросоюзу. Не хотів прискорити завершення земельної реформи, хоча саме йому, як колишньому керівнику Держгеокадастру, добре відомо, що таке земля і які проблеми потрібно вирішити, щоб цей ринок функціонував.

В цілому Максим Мартинюк виконував вказівки, які надходили «зверху». Але не можу сказати, що він робив це погано, тому саме таку його роботу можна назвати задовільною.

Микола Стрижак,
президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ)

Дрібний аграрний бізнес в минулому році отримав за всіма програмами 1,089 млрд гривень державної підтримки. Багато це чи мало? Якщо порівнювати із загальним обсягом державної підтримки в розмірі 5,3 млрд гривень, то це, звичайно мало — лише близько 20%. Але якщо порівняти з тим, який обсяг фінансування фермеру давали в попередні роки, то це, безумовно, величезна сума і великий крок уперед.

При Максимі Мартинюку було розроблено багато механізмів надання фінансової підтримки саме дрібним господарствам. Не всі гроші були використані, оскільки була слабка інформаційна кампанія. Однак це компенсувало «сарафанне» радіо, яке, хоча і з запізненням, донесло подробиці програм держпідтримки, але зате спрацювало напевно. У підсумку, якщо говорити по-простому, в програмах підтримки фермерів «доріжку вже протоптали».

З позитивного було те, що нарешті змінилася риторика — якщо раніше більше говорили про економіку, техніку, мільйони тонн вирощеного зерна і про мільярди доларів проданої продукції, то тепер стали частіше говорити безпосередньо про самих аграріїв. Видно поворот до більш соціально орієнтованої політики щодо селянина.

Але потрібно відзначити, що в аграрній політиці за цей період велику роль грав і аграрний комітет Верховної Ради, який був більш консервативним і законсервував зовсім неєвропейський напрямок. Тому в цілому Верховна Рада в аграрних питаннях була прогресивнішою, ніж її аграрний комітет.

Багато членів ради АФЗУ підтримали ініціативу подякувати Максиму Мартинюку за його діяльність, тому що він на посаді в.о. міністра агрополітики зробив більше, ніж будь-який міністр.

Микола Люшняк,
депутат Верховної Ради:

Робота Максима Мартинюка була без особливих зауважень, бачу тільки позитив. Він людина відкрита, відстоював інтереси дрібних підприємців в агросекторі. Тому оцінка — тільки позитивна.

Володимир Стретович,
голова Спілки пасічників України:

Від коментарів відмовлюся, оскільки в.о. міністра заявив, що він роботи Союзу не бачить.

 

Сергій Терентьєв,
голова Київської обласної спілки пасічників:

Не можу назвати співпрацю між міністерством і пасічниками продуктивною. У нас було прохання створити в Мінагро підрозділ хоча б з декількох чоловік, які б працювали зі сферою бджільництва, але цього так і не відбулося.

Влад Седик,
президент фітосанітарної асоціації України:

Я вважаю, що робота міністерства — це робота команди, а Мартинюк очолював цю команду. В нашій сфері багато проектів були успішні, зокрема, проект по приватним лабораторіям. Міністерство агрополітики в питаннях євроінтеграції вже виконало 46% завдань, які необхідно виконати до 2022 року. Я вже в цій системі 10 років, і за весь цей час, на мою думку, цей склад міністерства був кращий за всіх.

Відгуки про каденцію попереднього міністра агрополітики — Тараса Кутового — можна прочитати тут.

Фото: УНІАН