10 тез про сезон цукроваріння, експорт та зростання конкуренції

10 тез про сезон цукроваріння, експорт та зростання конкуренції

Після декількох років профіциту цукру на світовому ринку виробники очікують його дефіцит

10 тез про сезон цукроваріння, експорт та зростання конкуренції

5 лютого українські цукрові заводи завершили сезон цукроваріння, тож вже можна підбивати певні підсумки, а також робити прогнози на наступний сезон. З огляду на те, що останні декілька років виробники потерпали від профіциту цукру на світовому ринку, що призводив до низьких цін, перший прогноз на 2019/2020 маркетинговий рік їх може підбадьорити – дефіцит цукру на світовому ринку може скласти 1,36 млн тонн. iAgro розпитав заступника голови правління НАЦУ «Укрцукор» Руслану Бутило, наскільки вдалим був минулий сезон для вітчизняних цукровиків, чого чекати від цін на цукор, і до чого готуватись українським виробникам цукру та фермерам, які роздумують над тим, чи сіяти цього року буряки.

Про обсяг виробництва

У 2018/2019 маркетинговому році Україна виробила 1,82 млн т цукру, що на 15% менше минулого маркетингового року. Скорочення виробництва відбулось перш за все через світовий профіцит, який триває вже другий рік, та спричинені ним низькі ціни на цукор. Відповідно, на ринку залишились ті виробники, які мали резерви для запуску.

Крім того, на зниження виробництва вплинула цукристість буряків – вона знизилась, а отже попри рекордну врожайність буряку вихід цукру з гектара був не набагато більший, ніж минулого року.

Про собівартість

Цього року у виробників були додаткові витрати, пов’язані з низькоякісною сировиною. До цього слід додати підвищення цін на газ, оскільки витрати на пальне є основними (якщо не брати до уваги вартість сировини) у переробці цукрових буряків – 25% загальних витрат. Більшість заводів працює на газі, тому додаткові 100-200 грн на тисячі кубометрів газу вже підвищують собівартість виробництва. І вона в цьому році більша у порівнянні з минулим сезоном.

Про ціну

Зараз ціна цукор на Лондонській біржі коливається в районі 340 долл./т, і вона є відносно стабільною. Але не секрет, що наступного маркетингового року на світовому ринку буде дефіцит цукру, питання лише в його розмірі. Враховуючи, що це буде перший рік після кількох профіцитних, дефіцит буде невеликим, проте, надалі він зростатиме. Але проблема в тому, що маркетинговий рік стартує з початком роботи цукрових заводів, тобто якщо зараз не посіяти буряків, то цукру не буде. З цим у нас є труднощі, адже аграріїв важко переконати, що наступного сезону будуть кращі ціни.

Про можливе подорожчання цукру

Після завершення виробничого сезону ціни на цукор зростають, і це стандартна ситуація. В сезон ціна падає, оскільки цукровим заводам потрібно закупляти три основних компоненти: мішки, газ і вапняковий камінь. Для того, щоб отримати на це кошти, виробники продають цукор в доволі великих об’ємах, тобто пропозиція на ринку надмірна, і відповідно ціни падають. Після завершення виробничого сезону такої потреби немає, цукор продається планомірно, тому досить природньо, що ціна дещо підніметься. Зростання буде незначне і повністю відповідатиме ситуації на світових біржах.

Про обсяги експорту

Експорт очікується в районі 500 тис. т за маркетинговий рік. За останні місяці були чималі відвантаження в Узбекистан, але на даний момент цей ринок вже не є таким привабливим для виробників і, відповідно, потрібно шукати нові ринки збуту. Постачання до країн ЄС у нас обмежене квотою в розмірі 20 тис. тонн на рік. З огляду на останні прогнози по виробництву в Індії, потрібно відновлювати поставки українського цукру в Шрі-Ланку.

Окрім цукру у нас ще є жом, який користується великим попитом, особливо на ринку Китаю. Проте тільки дві українські компанії мають дозвіл на поставки, і тому ще є над чим працювати. Ті компанії, які не мають жомосушильних відділень, будують біогазові установки, тому що жом – побічний продукт виробництва цукру, і його в будь-якому разі необхідно кудись збувати.

Про внутрішнє споживання

Питання обсягу споживання цукру досить важке – аби порахувати, потрібно знати два фактори: кількість населення і споживання на одну особу. За офіційною статистикою в Україні проживає 42 млн осіб, проте ця цифра уже давно не відповідає дійсності. Споживання на особу також під великим питанням, тому що здебільшого воно розраховується балансовим методом – віднімають від об’єму виробництва експортні поставки та те, що знаходиться на складах, і цю цифру рахують за внутрішнє споживання.

За нашими припущеннями, потреба внутрішнього ринку складає 1,2-1,3 млн т, інші експерти кажуть, що не більше 1 млн т, проте все це – лише припущення.

Роздрібні ціни на цукор зараз і так низькі. Коли в сезон цукрові заводи продавали великі об’єми цукру, торгові мережі могли скупитись за гарною для них ціною. Надалі роздрібні ціни будуть дещо зростати, слідом за оптово-відпускними. Проте, споживач ще не скоро зможе відчути цю різницю, оскільки, як ми сказали, торгові мережі вже закупилися.

Про посівні площі

Площі під цукровими буряками в 2018 році становили 280 тис. га посіву і 275 тис. га збору. У 2019 році, за нашими попередніми оцінками, посівні площі складуть близько 220 тис. га. Можливо, ця цифра дещо зросте ближче до посівної, проте, однозначно можна сказати, що скорочення посівних площ буде. Це не проблема, оскільки з року в рік аграрії працюють над тим, що зменшують площу і нарощують урожайність. Не кількість гектарів, а урожайність та якість сировини є вирішальною в процесі переробки цукру.

Про кількість цукрових заводів

Очікуємо, що наступного року в Україні працюватимуть 42 цукрових заводи.

Про конкуренцію між виробниками

Виробництво цукру коливатиметься в межах 2 млн т. Кількість виробників буде поступово зменшуватися за рахунок укрупнення та поглинання, проте на кількість виробленої продукції це не вплине. Останні роки відслідковується досить чітка тенденція: посівні площі скорочуються, проте врожайність прямо пропорційно зростає. Те ж саме і з цукровими заводами. Виробники активно відпрацьовують технологію продовження виробничого сезону, тому надалі відбуватиметься інтенсифікація виробництва.

Про місце України в ТОП-10 експортерів цукру

У топ-експортерах ми сподіваємося залишитись, оскільки неефективно орієнтуватися виключно на внутрішній ринок. Експортні поставки нарощуватимуться, і через певний час вони досягнуть близько 1 млн т на рік. Це дасть змогу нам закріпитися в рейтингу експортерів бурякового цукру.