Чого чекають аграрії від 2019 року

Чого чекають аграрії від 2019 року

Основні сподівання – на високі врожаї, увагу з боку держави та експорт

Чого чекають аграрії від 2019 року

Рік, що добігає кінця, для українського АПК видався доволі вдалим. iAgro вирішив опитати представників аграрного сектору, чого чекають вони від року наступного.

Віктор Шеремета,
заступник міністра агрополітики:

Я оптиміст і завжди вірю в краще. І не тільки вірю, але й працюю над тим, щоб було краще. Тому я впевнений, що в наступному році ситуація буде змінюватись у позитивному напрямку – і в сільському господарстві, і в Україні загалом. Сподіваюся, що буде створено більше фермерських господарств,  фермери вироблять більше продукції і отримають більше фінансових ресурсів.

Сергій Хлань,
депутат ВР, член аграрного комітету:

Від 2019 року я очікую добрих врожаїв, побільше дощів на півдні, а в центрі і на півночі нашої країни – щоб була можливість зібрати ці врожаї.

Як депутат, очікую, що Верховна Рада врешті-решт прийме закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Навіть з відтермінуванням дії цього закону в часі (якщо вже це вважають компромісом для голосування у залі парламенту), і навіть з деякими запобіжниками з продажу землі іноземцям і концентруванням землі в одних руках. Але головне – щоб цей закон був проголосований. І це буде найбільша реформа аграрного сектору Верховної Ради цього скликання. Якщо це буде зроблено, то цей склад парламенту увійде в історію.

Вадим Мосійчук,
голова Держрезерву України:

Від 2019 року я очікую, що уряд прийме рішення про створення єдиної компанії «Агрорезерв», яка об’єднає 10 наших елеваторів та борошномелів. А також створення Наглядової ради «Агрорезерву», технічно ми вже готові до цього. Ці кроки дадуть можливість посилити наші позиції на внутрішньому ринку не тільки в якості компанії, яка просто перевалює зерно, а також і як централізованої компанії, діяльність якої важлива для забезпечення потреб країни.

Дуже важливим (і не лише для Держрезерву!) є прийняття закону «Про стратегічні резерви», який передбачає низку важливих змін, що виводять реформування української системи держрезерву на якісно новий ефективний рівень функціонування. Тому це одне із найбільших сподівань.

Що стосується зернових, то сподіваюсь, що врожай 2019 року буде цьогорічний.

Маю надію, що в рамках державних закупівель зерна до Держрезерву постачати його почнуть зокрема і невеликі фермери. Ще одне сподівання на 2019 рік стосується посилення нашої конкурентоспроможності по борошну на зовнішніх ринках – це дасть можливість у більшій мірі задіяти потужності з переробки, адже Держрезерв входить до п’ятірки найпотужніших підприємств з переробки зерна.

Павло Коваль,
генеральний директор УАК:

Наступний рік за східним календарем – це рік Свині, і ця тварина уособлює багатство і достаток. Для українців же свиня – це своєрідний аграрний тотем, тому ми очікуємо, що рік Свині буде сприятливим.

А якщо без жартів, то слід згадати, що цього року Верховна Рада не спромоглася прийняти в першому читанні закон про концептуальні засади аграрної політики. Я очікую, що наступного року парламент дійде до розгляду цього документу, а ми будемо готувати пропозиції до нього, оскільки вважаємо, що в тому вигляді, в якому він прийнятий аграрним комітетом, він у повній мірі не зможе реалізувати ті незначні інструменти аграрної політики, які ми на сьогодні маємо.

Ми також будемо наполягати, щоб у концепції були зафіксовані три, а краще – чотири групи аграрних підприємств: мікропідприємства, малі, середні і великі. Критерій для розподілу на групи – в залежності від обороту та площі угідь в обробітку. За цими двома критеріями ми повинні вийти на чітку класифікацію підприємств, і по кожній групі формувати пули інструментів аграрної політики: кому держдотації за певними напрямками, кому – окремі підходи в оподаткуванні, кому – сприяння в розвитку кооперації.

Верховна Рада в черговий раз продовжила мораторій на продаж сільськогосподарської землі – до 1 січня 2020 року. Ми розуміємо, що 2019 рік буде зорієнтований спочатку на вибори президента, а потім – на вибори Верховної Ради, після чого слід очікувати форматування більшості у парламенті. І хоча аграріям важливо завершення земельної реформи за будь-яких наслідків виборів, але, скоріше за все, законопроекти щодо ринку землі будуть розглядатись вже новим складом ВР.

Степан Капшук,
гендиректор асоціації «Укроліяпром»:

Ми дивимося в майбутнє з оптимізмом і сподіваємося на краще – врожай вирощено, є можливість працювати цілий рік, і це нас тішить. Україна залишається лідером у виробництві сояшникової олії і постачає продукцію до 124 країн світу. Це лідерство, незважаючи на всі катаклізми, ми збережемо.

Водночас зазначу, що сьогодні продукція переробки олійних дає 10% валютної виручки країни, а нам потрібно лише 200-250 вагонів на добу, аби ми могли нормально працювати, і відвантажувати готову продукцію з підприємств. Переробні підприємства – це не елеватор, не можна закрити засувку і почекати, воно працює цілодобово. Крім того, це – додана вартість української сільгосппродукції, робочі місця, платежі у місцеві бюджети, і вони мають велике значення для української економіки. Тому крім миру і злагоди у новому році я хотів би побажати і більш тісної співпраці з «Укрзалізницею».

Дмитро Крошка,
голова асоціації «Укрсадпром»:

Уряд визначив галузь садівництва на 2019 як одну зі своїх пріоритетних щодо підтримки та розвитку. Тож, сподіваюся, підтримка садівництва та ягідництва в 2019 в Україні посилиться. До прикладу, у 2018 році підтримку суб’єктів господарювання садівничої галузі здійснили в обсязі 300 млн гривень ( і це значне підвищення, якщо порівняти з 115,6 млн грн у 2017 році).

Загалом, обсяг державної підтримки садівництва у 2018 році став найбільшим з 2012 року, а обсяги зберігання фруктів збільшилися на 6% тільки за 2018 рік, та наразі складають  близько 300 тис. тонн одночасного зберігання. Це, безсумнівно, позитивно вплине на збільшення площ під садівництвом та ягідництвом в країні, зокрема. Та на експортні галузеві потужності України – в цілому.

Андрій Ярмак,
економіст інвестиційного департаменту ФАО:

У 2019 році я очікую зростання інвестицій в заморозку та переробку ягід, стабілізації ціни на малину та її зростання, та зниження цін на лохину. Навесні наступного року я очікую також падіння цін на яблуко та активізацію експорту. Думаю, що Україна оновить рекорд експорту десертного яблука власного виробництва та покаже неймовірно широку географію такого експорту.

Навесні 2019 року ми організуємо великий форум Fruit Trade Ukraine – MIddle East, що дасть поштовх експорту свіжої ягоди та яблук до Близького Сходу. Крім цих позицій, ми плануємо прорив по низці інших свіжих овочів та фруктів та продуктів їх переробки.

Для мене дуже важливо, що буде розвиватися саме експорт свіжої ягоди, бо без цього подальший розвиток буде ускладнений.

Також я бачу великий запит на розвиток виробництва різних нішових видів овочів та фруктів. Узагалі мій прогноз такий, що експортним овочем №1 в Україні за 10 років буде спаржа. Дуже сподіваюся на розвиток тепличних технологій та перехід вирощування черешні, наприклад, під плівку. Не бачу причин, чому б ми в Україні не почали активно вирощувати найкращі сорти столового винограду під плівкою, замість їх імпортувати.

Щодо молочного сектору – в цьому році впалі світові ціни, але Україна значно збільшила експорт молокопродуктів до ЄС, на Близький Схід та до Азії, знизивши експорт до країн СНД. Це дуже важливо, адже це тягне за собою збільшення попиту на якісне молоко, і фермери відповідають зростанням його виробництва в країні.

У 2019 році я очікую двох визначних подій для галузі. Перша – введення в дію першого де-факто кооперативного молочного заводу, а друга – ухвалення Верховною Радою нового кооперативного законодавства для агросектору, замість існуючого застарілого і безглуздого. Це дасть справжній поштовх подальшому розвитку.

Також важливим буде відновлення довіри споживачів на внутрішньому ринку.

У м’ясі я бачу подальше зростання експорту живих відгодованих бичків та подальше збільшення інвестицій в фідлоти. Можливо, наприкінці 2019 року ми вийдемо на необхідний обсяг бичків для створення першого кооперативного підприємства з забою та експорту яловичини. А може це відбудеться і в 2020 році – адже крім законодавства, перепоною є невміння людей домовлятися та співпрацювати. Та це поступово змінюється.

Олександр Деркач,
співвласник холдингу «Молочний альянс»:

Моє бажання просте. Щоб у новому році у споживачів нашої продукції було більше грошей. Тоді вони зможуть її більше купувати. Решта залежить від нас.

 

Володимир Стретович,
голова Спілки пасічників України:

Тільки в співпраці між державою в особі чи то Міністерства аграрної політики і продовольства, чи то Міністерства екології, чи Державної агенції лісових ресурсів, і пасічниками, громадянами, інтереси яких – примножувати урожай і здобутки, можливе досягнення результату. Якщо ми будемо робити все самі, то ми чогось досягнемо, але потужного і зримого результату не побачимо. На превеликий жаль, до сьогоднішнього дня наша влада в особі названих органів звертає увагу на проблему пасічників епізодично. Я

чекаю, що в 2019 році ми налагодимо такі стосунки, донесемо до наших можновладців потребу спільно зайнятись захистом довкілля, збільшенням медодайних угідь, збереженням екологічного клімату на тому рівні, щоб не гинули бджоли, як це було в нинішньому році. Ми сподіваємося, що спільними зусиллями за нашої безпосередньої участі влада зверне увагу на пасічницький цех, на проблему пасічництва в Україні, і ми спільно працюватимемо задля досягнення більших результатів у розвитку українського бджільництва, яке сьогодні є досить потужним і зримим на тлі Європи.

Володимир Пахно,
президент Української горіхової асоціації:

2019 рік для горіховодів буде одночасно і простим, і складним. Простим – з тієї причини, що маховик горіхового бізнесу розкручено, і він розвиватиметься далі, а складним – тому що постачальники волоських горіхів з числа населення, яке збирає не сортовий горіх, а отриманий від сіянців, відчують зниження ціни. В той же час може зрости кількість експортерів волоського горіху, враховуючи, що в 2018 році був рекордний врожай – близько 128 тис. тонн – і тенденція на зростання обсягів його виробництва збережеться і у 2019 році. Це буде можливим за рахунок молодих садів, які було висаджено 4-5 років тому, і тепер вони даватимуть сортовий горіх, а наявність якісного ресурсу позитивно вплине і на обсяги експорту.

У 2018 році було висаджено 1896 га нових горіхових насаджень, а враховуючи нові програми, зокрема і з агролісомеліорації та рекультивації полезахистних насаджень з використанням горіховоплодних культур, у 2019 році їх буде більше – очікується висадка нових садів на площі не менше 2400 га. В 2019 році на ринку також отримають розвиток нові горіхові культури – їстівний каштан та горіх пекан.