Ольга Трофімцева: Майбутнє українського аграрного експорту – це не лише Європа чи Азія, а весь світ

Ольга Трофімцева: Майбутнє українського аграрного експорту – це не лише Європа чи Азія, а весь світ

Заступник міністра агрополітики з питань європейської інтеграції – про те, чому роботу на експорт можна порівняти з марафоном

Ольга Трофімцева: Майбутнє українського аграрного експорту – це не лише Європа чи Азія, а весь світ

iAgro продовжує серію інтерв’ю з керівництвом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева перелічила основні моменти, на які слід звертати увагу компаніям, що хочуть почати експортувати аграрну продукцію. А також – розповіла про те, кого потіснила Україна на китайському ринку кукурудзи, спрогнозувала, коли Україна зможе подвоїти обсяги аграрного експорту, та похвалила найбільш євроінтеграційний комітет Верховної Ради.

На вашу думку, на чому в першу чергу повинні зосередитися українські виробники, які хочуть вийти на міжнародні ринки або збільшити обсяги продажів?

Аграрний експорт з України зростає в тому числі і за рахунок того, що все більше компаній і операторів ринку виходять на зовнішні ринки. І мова йде не тільки про великі компанії, але й про середні, і про малих виробників.

Компаніям, які хочуть розпочати зовнішньоекономічну діяльність, в першу чергу треба проаналізувати ринок. Хоча це може здаватися банальним, але починати треба з розуміння того, куди саме ви можете продавати свою продукцію, яким чином адаптувати до нового ринку свій продукт і, можливо, бренд. Тому що, наприклад, продукція, що була адаптована для ринків колишнього Радянського Союзу і успішно там продається, може не зовсім підходити для країн Близького Сходу.

Другий момент, що стосується середніх і малих виробників – їм потрібно звертати увагу на те, яку товарну партію вони можуть запропонувати. Якщо ти малий виробник, це не є перешкодою для виходу на зовнішній ринок. Ви можете постачати і менші партії продукції, і не обов’язково працювати з великими мережами супермаркетів, можна працювати з меншими, але преміальними магазинчиками. Можливості є різні, але все одно треба мати товарну партію. Формування гомогенної товарної партії потрібної якості і необхідного товарного вигляду – це проблема, з якою досить часто стикаються наші виробники. Особливо якщо мова йде про свіжу продукцію.

Третій аспект – перехід на довгострокове планування. Якщо ти хочеш бути присутнім на зовнішньому ринку, не варто думати лише про поставку однієї партії, бо перша партія може бути не успішною, пілотним варіантом. Робота на експорт – це не спринт, це марафонська дистанція, тому треба запасатись терпінням, і бути готовим до регулярної системної роботи.

Дуже важливо знайти на ринку, на якому ви хочете продавати, місцевого надійного партнера, ним може бути імпортер чи дистриб’ютор. Адже на новому ринку є дуже багато базових вимог і стандартів, але 90% стандартів – це приватні стандарти або імпортерів, або великих роздрібних мереж, і вони диктують вимоги до продукту. А партнер вам точно скаже, які саме сертифікати потрібні.

Я вже не говорю про питання безпечності, якості і товарного вигляду продукції – це базові речі, без яких годі й думати про вихід на нові ринки.

Експорт аграрної продукції – робота непроста і кропітка, але вона того варта. Бо переважна більшість компаній, які вийшли на зовнішні ринки, вже від експорту не відмовляються, а особливо, коли вони вийшли зі складним продуктом. Їх вже просто так не повернути для роботи виключно на внутрішньому ринку, адже вони спробували і переконались, що це – прибутково, цікаво і відіграє позитивну роль у розвитку компанії на довгострокову перспективу.

Дайте оцінку роботі Верховної Ради за поточний рік – які ключові законопроекти в сфері аграрної євроінтеграції прийняв парламент, і як вони змінять бізнес-клімат? Які залишилися не розглянутими?

До роботи Верховної Ради можна ставитися по-різному. Але що стосується прийняття законів у санітарній, фітосанітарній та ветеринарній сферах, які наближають наше законодавство до законодавства ЄС, то тут і Верховна Рада, і профільний аграрний комітет попрацювали дуже добре. За це хочу подякувати і комітетові, і його керівникові Олександру Бакуменку.

Для нас був дуже успішний «аграрний день» у Верховній Раді в липні цього року, коли було прийнято, зокрема, закон «Про засади і вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», і цей закон вже підписано президентом. На початку грудня Рада прийняла закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який врегульовує багато питань щодо маркування продуктів та інформації, що надається споживачеві, і наближає цю сферу до європейських стандартів.

У цілому я позитивно оцінюю роботу аграрного комітету, який у Верховній Раді вважається найбільш євроінтеграційним.

І я сподіваюся, що 2019 рік буде не менш продуктивним, незважаючи на складний, з точки зору виборного циклу, рік. У нас заплановані до розгляду у парламенті декілька важливих законопроектів, в тому числі – щодо регулювання та обігу генетично модифікованих організмів. Готується великий, рамковий об’ємний законопроект по ветеринарній медицині, він дуже важливий і теж євроінтеграційний, і я сподіваюсь, що він також буде проголосований. Також на прийняття чекає законопроект №9022, що стосується ідентифікації та реєстрації тварин.

Ваш прогноз (рамковий) розвитку аграрного експорту на найближчі кілька років. Чи можна очікувати істотного збільшення – яку дельту приросту ви вважаєте адекватною? (+ 30% протягом трьох років; подвоєння протягом п’яти років, тощо). За якими напрямками і видами продукції відбудеться зростання, і за якими – навпаки, спад?

Якщо ми подивимося на розвиток аграрного експорту з 2010 по 2017 рік, то він зріс на 75%, і це дуже непоганий показник. За різними напрямками ми бачимо різне зростання. Найбільший темп показали країни ЕС та Азії. З 2010 по 2017 рік експорт до Азії зріс на 150%, до ЄС – більше ніж на 170%. Експорт до країн Африки за ці ж сім років у нас виріс на 84%, і Африка є для нас надзвичайно цікавим ринком, над розвитком якого будемо працювати і в рамках нашої експортної стратегії, і в короткостроковій і середньостроковій перспективах.

Продуктивність сільського господарства в Україні зростає, тому зростатимуть аграрний і харчовий експорт. Отже, для нас викликом є пошук нових ринків і розвиток тих, на яких ми вже працюємо.

Цього року очікується не менше 18 млрд доларів аграрного експорту. Я думаю, що за наступні три роки ми побачимо зростання цього показника на 20-30%. Але якщо говорити про подвоєння обсягів експорту аграрної продукції, то досягти 35-36 млрд доларів ми можемо років за 10 точно.

Де майбутнє українського аграрного експорту в п’ятирічній перспективі: в Азії чи Європі?

Насправді я б узагалі не розділяла ці два регіони. Тому що найголовнішою тенденцію аграрної торгівлі у наступні п’ять років буде глобалізація напрямків нашого експорту. Це означає, що в наступні п’ять років (я абсолютно впевнена в цьому), у нас зросте експорт як до країн ЄС, так і до країн Азії, включаючи країни, які ми зараз відкриваємо для себе – Сінгапур, Південна Корея чи Японія.

Але також зростатиме експорт до країн Африки, Перської затоки, Близького і Середнього Сходу, і країн Північної Америки. Можна говорити про рівнозначну важливість усіх цих названих регіонів, тому що для кожного з них у нас свій підхід, і кожен з цих ринків буде забирати певний вид нашої продукції.

Коли ми говоримо, наприклад, про Китай, то мова йде про дуже великі обсяги продукції. Є такі цікаві цифри: ще п’ять років тому ми не займали великої частки у імпорті Китаєм кукурудзи, а основну роль тут відігравали США. Але зараз ситуація змінилася, і 2/3 кукурудзи, яку закупив Китай в 2017 році, це була кукурудза з України. Ми переламали цю ситуацію. І те ж саме може відбутися з соєю та іншими продуктами, які вирощуються чи виробляються в Україні.

Якщо говорити про ринки країн ЄС, то сюди ми продаємо багато сировинної продукції – ті ж зернові чи олійні. Але по цьому напрямку потрібно працювати над тим, щоб підвищити частку переробленої продукції, яка дає більше прибутковості і доданої вартості – тваринництво чи органічна продукція.

Тому якщо говорити загально – де саме знаходиться майбутнє українського аграрного експорту, то я б сказала, що це не тільки Європа чи Азія, а весь світ.