Віктор Шеремета: Буде держпідтримка і земля – з'явиться більше легальних фермерів

Віктор Шеремета: Буде держпідтримка і земля – з’явиться більше легальних фермерів

Заступник міністра агрополітики та продовольства – про підтримку дрібного фермерства, легалізацію одноосібників і свій досвід переходу з «полів» у владу

Віктор Шеремета: Буде держпідтримка і земля – з’явиться більше легальних фермерів

2018 рік добігає кінця – отже, саме час підбивати підсумки роботи аграрного комплексу. iAgro вирішив зробити серію інтерв’ю з керівництвом Міністерства аграрної політики та продовольства України і розпитати про те, що зроблено за минулий рік, і про плани на майбутнє. Заступник Міністра аграрної політики і продовольства Віктор Шеремета відповідає за розвиток фермерства і його державну підтримку. В інтерв’ю iAgro він розповів, який обсяг державної допомоги отримають цього року селяни, а також – про нові напрямки дотацій, що спонукатимуть фермерів легалізувати свій бізнес, і про те, чому важливо допомагати в першу чергу дрібнішим виробникам.

Згідно з даними статистики, за рік – з листопада 2016 по листопад 2017 – кількість фермерських господарств в Україні збільшилася на 455 одиниць – до 34,1 тис, а з 1 січня 2018 року по 1 жовтня 2018 – ще на 500 одиниць. Прокоментуйте цю динаміку. Ви нею задоволені?

Звичайно, ми б хотіли, щоб фермерських господарств створювалось більше. Але існують об’єктивні причини, що стримують цей процес – відсутність землі і фінансових ресурсів. Ці дві складові  впливають на розвиток фермерства: є кошти і є земля – то буде і фермер.

Чи буде збільшуватись динаміка появи нових фермерських господарств?

З листопада ми запровадили два додаткових напрямки державної допомоги – пряму підтримку новостворених фермерських господарств у розмірі 3 тис. гривень на 1 гектар (максимально – 60 тис. гривень на одне господарство), та бюджетну субсидію на кожного члена ФГ в розмірі 5,5 прожиткового мінімуму (до 30 тис. гривень на господарство). Вибухового ефекту ми не очікуємо, оскільки з боку фермерів все ж є певна недовіра: чи виплатять кошти, чи ні. Але як тільки всі побачать, що проплати йдуть без затримок, процес піде активніше.

Є думка, що збільшення кількості фермерських господарств відбулося за рахунок легалізації або виходу з тіні фермерів, що вже працюють. Чи є передумови для подальшої їх легалізації в наступні роки? Або мова йде все ж про нові ФГ, створені з нуля?

Державна підтримка, безумовно, сприяє тому, що все більше фермерів виходять з «тіні» і йдуть реєструватись. Запровадження дотування на гектар  буде стимулювати ще більшу кількість гравців реєструватись і працювати офіційно. Особливо це стосується невеликих господарств, які працюють в «тіні» і тому змушені продавати свою продукцію на третину дешевше від офіційної ціни.

Ви фермер з більш ніж 20-ти річним стажем. На вашому власному досвіді – який період для фермерів в Україні був найбільш сприятливим? А які роки – найбільш складними?

Найбільш сприятливий період – це 1990-ті роки. Я не потрапив до тієї хвилі, але багато хто з моїх колег, що створювали тоді свої фермерські господарства, отримували безвідсотковий кредит і компенсацію на придбання першого автомобіля, трактора, на будівництво приміщень, підведення електропостачання. Ситуація для фермерів почала погіршуватись після 2010 року, коли дуже інтенсивно почали розвиватись великі агрохолдинги. Тоді фермерам стало скрутно.

У серпні було підписано закон про стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств. На той час в Україні було зареєстровано менше 1 тис. таких господарств. Чи фіксуєте ви якісь зрушення в збільшенні їх кількості після ухвалення  документу?

Цей закон почне діяти лише в наступному році. І тут також людям потрібно спочатку побачити позитивний приклад. Якщо вони переконаються, що сусід отримує компенсацію по єдиному соціальному внеску (ЄСВ), йому йде врахування соціального страхового стажу, то це буде поштовхом. Але я не очікую, що кількість сімейних фермерських господарств зросте аж занадто стрімко – хоча в законі є податкова перевага (4-а група оподаткування), але по цій групі оподатковуються як сімейні фермерські господарства, так і великі агрохолдинги, і тому аж занадто великих переваг для сімейних ферм я не бачу. Цей закон нам ще треба доопрацювати, і моя особиста думка – дрібних власників треба перевести на окрему групу оподаткування, в якій були б більш пільгові умови у порівнянні з агрохолдингами. Це світова практика: найдрібнішому виробнику – найбільш сприятливі умови оподаткування.

Скільки в підсумку використано з 1 млрд гривень, закладених у 2018 році на розвиток фермерства? Поясніть цей результат.

Це питання багато хто задає, але ніхто не запитує: а скільки господарств скористалось державною допомогою? Можна було б без обмежень цей 1 млрд. гривень допомоги видати одному господарству і відрапортувати – всі гроші освоєні. Але чи правильно це було б?

Коли ми розробляли програми підтримки фермерів, то ввели на всі напрямки певні обмеження: по насінню – 30 тис. гривень в одні руки, по частковій компенсації відсоткових ставок по кредитам – розмір кредиту не повинен перевищувати 9 млн гривень, по кооперативах – тільки до 3 млн гривень компенсації. І це до певної міри стримувало повне використання коштів. Коли до кінця року фермерам будуть виплачені всі гроші, то з 1 млрд. гривень по всіх напрямкам буде використано 150 млн. гривень, плюс через Український державний фонд підтримки фермерських господарств фермери отримають ще 40 млн. гривень. Але слід також додати, що селяни-одноосібники, яких на сьогодні більше 100 тис., скористались субсидією на вирощування молодняка великої рогатої худоби – за підсумками року ця сума перевищить 200 млн. гривень. А ще треба врахувати, що фермери користувались двома джерелами державної допомоги при купівлі техніки: 15% компенсації вартості техніки отримували з «фермерського мільярду», а 25% – із загальної програми, де вони взяли ще близько 100 млн. гривень. А ще є держпідтримка садівництва, яка дозволила залучити фермерам десятки мільйонів гривень, і тваринницький напрямок…

Тобто, якщо узагальнити, то сума отриманих коштів фермерами складе більше 400 млн. гривень. Ми ставили за мету зробити більш широке охоплення фермерів державною допомогою, і на сьогодні подано заявок від більше ніж 4,5 тис. юридичних осіб, а по фізичним особам ще 2 місяці тому було 103 тис. заявок.

У жовтні 2018 виповнився рік з часу призначення вас заступником міністра. Ті цілі, які ви собі ставили на цей період – вони досягнуті? Чим вам довелося пожертвувати? Чи ускладнилися ваші стосунки з кимось із представників фермерського середовища?

Більшість того, що було напрацьовано і асоціацією фермерів, і мною особисто, вдалося зробити. По частковій компенсації вартості насіння – це була моя пропозиція. Академія аграрних наук скаржилась, що у них немає ресурсів, тому і з’явилась ідея дати фермеру компенсацію за насіння вітчизняної селекції, а частка цих грошей в результаті через фермера пішла і на науку.

А що не вдалось…  Була ідея допомогти тим одноосібникам, які займаються молочним скотарством. Я працював у селі, і знаю, що особливо у віддалених районах така діяльність часто є основним джерелом фінансових надходжень. Зараз стрімко йде скорочення поголів’я в цьому секторі, і ми ще не знайшли спосіб, як допомогти таким селянам. Моя ідея полягає в тому, щоб ті, хто тримає три чи більше корови, могли отримували державну субсидію. Це дозволить закупити доїльний апарат та холодильник, і тоді вже вироблене одноосібником молоко буде не другого сорту, яке від продає задешево переробнику, а вищого чи навіть «екстра» класу. І друге, щоб я ще хотів зробити – запровадити компенсацію фермерам при будівництві невеликих ферм, наприклад, на 10 корів.

З перспективних напрямків хотів би назвати створення аграрного реєстру. Так робиться скрізь в світі: всі селяни-отримувачі державної допомоги внесені в реєстр, і їм не треба кожного разу подавати стос документів на отримання державної допомоги, треба лише заповнити заявку. Максим Мартинюк підтримує цю ідею, і вже розробляється відповідний законопроект. Також є ідея створення виплатної агенції. Бо зараз я відповідаю за розроблення порядків отримання держдопомоги, роз’яснюю фермерам, як отримати ці кошти, потім підписую виплатні реєстри, а потім ще й проводжу виплати. Я вже неодноразового говорив, що коли все це в одних руках – це не правильно.  От коли будуть створені реєстр і агенція, я буду вважати, що я свою місію виконав.

Щодо стосунків з фермерським середовищем, то у нас фермери споконвіку неприязно ставились до влади. Але я сам фермер, мене сюди просто рекомендовано. Тому з  переважною більшістю фермерів у мене доброзичливі стосунки. Можливо, дехто за попередньої влади користувався певними преференціями, був пригрітий нею, то він сьогодні говорить про те, що все робиться неправильно. Я б такого запитав: а що ви зробили свого часу? Або – запропонуйте щось . Але конструктиву від таких людей немає, і їх – одиниці. Хоча вони до землі не мають відношення і не працювали на ній, але вони прикриваються фермерським рухом, б’ють себе в груди і рвуть на собі сорочку, розказуючи, як все погано.