Європейці спрогнозували своє «аграрне майбутнє» до 2030 року

Європейці спрогнозували своє «аграрне майбутнє» до 2030 року

Україну визнали основним конкурентом ЄС на ринку пшениці

Європейці спрогнозували своє «аграрне майбутнє» до 2030 року

Єврокомісія оприлюднила прогноз ЄС з сільського господарства на 2018-2030 роки («EU agricultural outlook for markets and income 2018-2030»). У документі, опублікованому 6 грудня представлені середньострокові прогнозні показники по основним ринкам сільськогосподарської продукції Євросоюзу.

Прогноз спирається на те, що нинішня сільськогосподарська і торгова політика ЄС залишиться незмінною, дійсні кліматичні тенденції — збережуться (виключаючи екстремальні явища), а збоїв на ринках — наприклад, через епідемії в тваринництві або торгових заборон — вдасться уникнути. Також в документі враховано заборону Росії на імпорт сільгосппродукції і продуктів харчування, який, як очікується, буде діяти до кінця 2019 року.

У ньому використані макроекономічні припущення, які включають середньорічну ціну на нафту марки Brent в межах 80-85 доларів США за барель в період 2022-2027 років, з подальшим зростанням ціни в 2030 році до 92 доларів США за барель.

На думку аналітиків Єврокомісії, обмінний валютний курс в середньостроковій перспективі буде зростати помірно, досягнувши 1,20 дол. США/євро до 2030 року. Економічне зростання в ЄС до 2020 року очікується на рівні 1,7%, а наступне десятиліття буде супроводжуватися щорічним приростом близько 1,5%.

З огляду на наявність зони вільної торгівлі між Євросоюзом і Україною, в окремих розділах прогнозу згадується і наша країна.

При розгляді тарифної війни між США і Китаєм. За оцінками експертів ЄК, в разі введення додаткових мит з боку КНР експорт соєвих бобів з США знизиться в середньому на 10 млн т або 27,4% з відповідним зростанням цін на сою у виробників. Зміни в світовій торгівлі соєю будуть відносно невеликі (-3 млн т або 1,9%). Обсяги експорту сої з Бразилії та Аргентини, а також інших країн (Канада, Парагвай і Україна) збільшуються на 1% в кожній країні.

У розділі «Зернові». Європейські експерти очікують зростання виробництва кукурудзи на світовому ринку на 2% в порівнянні з минулим роком, до 1 074 млн т, через несприятливі умови та високу врожайність у США, а також — в Україні, де очікується новий рекорд по врожаю цієї культури.

У прогнозі врожайності пшениці Україна визнається основним конкурентом ЄС на цьому ринку. Очікується, що традиційні країни-виробники — США, Австралія і Канада — стабілізують свій експорт. Тим часом, РФ, Україна і Казахстан продовжать збільшення експортних обсягів по пшениці, що обумовлено великими інвестиціями у виробництво та логістику.

У розділі «М’ясо птиці». Імпорт м’яса птиці в ЄС в 2017-2018 роках скоротився через обмеження на постачання з Бразилії, яка традиційно є джерелом більш як половини європейського імпорту. Це сталося після того, як в бразильській системі контролю безпеки харчових продуктів були виявлені «дірки». Ці поставки були частково замінені імпортом з України, Таїланду і Чилі.

Agro також вибрав основні тези прогнозу Єврокомісії за окремими напрямами і сегментам аграрного ринку.

Про загальні тенденції

Сільське господарство буде як і раніше грати важливу роль в ЄС, але до 2030 року відбудеться незначне скорочення землекористування і продовжиться відтік робочої сили. Європейці стануть більш вимогливими до споживаної їжі, що, з одного боку, стимулюватиме додану вартість у виробництві (наприклад, локальних, органічних або інших сертифікованих продуктів), а з іншого — необхідність переключатися між різними категоріями продуктів харчування. Зниження споживання м’яса, хліба і цукру компенсує зростанням споживання рослинних білків.

Кліматичні зрушення вдасться компенсувати лише частково — наприклад, за допомогою точного землеробства. Нові технології дозволять незначно наростити врожайність. Велика частина європейської продукції буде споживатися всередині самих країн-виробників.ЄС отримає ринкову частку на деяких експортних ринках (наприклад, для молочних продуктів), одночасно зіткнувшись з додатковим тиском з боку імпорту відносно окремих продуктів (наприклад, яловичини).

Про використання сільськогосподарських земель

Загальне аграрне землекористування в ЄС продовжить скорочуватися, хоча і трохи повільнішими темпами, ніж за останнє десятиліття — до 2030 року його обсяг складе 175,5 млн га. Зменшаться, в основному, площі під зерновими та багаторічними культурами, а також пасовища. Кількість земель, які використовуються для інших орних і олійних культур, стабілізується, в той час як площа землі, використовуваної для вирощування кормових культур, трохи збільшиться. Хоча загальне використання сільськогосподарських земель скоротиться, збільшення врожайності забезпечить загальне зростання виробництва.

Про ринок цукру

Споживання цукру в ЄС знизиться на 5% і складе до 2030 року 17,7 млн ​​т; причини — тренд на здоровий спосіб життя і зміни в споживчих перевагах. Виробництво цукру в Євросоюзі до 2030 року буде на рівні 19,3 млн т, що на 0,7 млн ​​т вище обсягів 2018 році. Основними факторами, що впливають на ринок, є зниження врожаю в поєднанні зі зменшенням площ під цукровим буряком. Такий рівень виробництва дозволить Європейському союзу залишатися чистим експортером цукру на світовому ринку, де домінує Бразилія.

Про ринок зернових

Виробництво зернових в ЄС до 2030 року продовжить рости до 324,7 млн т, що вище показника 2018 року на 37,8 млн т, або на 13,2%. Цей ріст обумовлений невеликим збільшенням попиту на корми (зокрема, на кукурудзу), збільшенням обсягів експорту (прогнозується зростання до 2030 року на 14,6 млн т, або 45%, до 46,6 млн т) і зростаючим значенням промислового використання зернових. Єврокомісія очікує, що ціни на пшеницю залишатимуться досить стабільними і складуть в кінці прогнозного періоду близько 180 євро/т при врожайності в 6,4 т/га.

Про ринок олійних

ЄК не очікує значного зростання показників по вирощуванню ріпаку. Підстави — перегляд політики в сфері біопалива після 2020 року і обмежений зростання попиту на корми. За оцінками експертів Єврокомісії, виробництво ріпаку до 2030 року виросте до 22,8 млн т, тобто тільки на 3,1 млн т (16%) у порівнянні з 2018 роком.

Внутрішнє виробництво сої в ЄС буде наростати, хоча і повільнішими темпами, ніж в останні кілька років. Показники по виробництву сої в цей період очікуються на рівні 3,8 млн т (+1 млн т, або 37%). ЄС очікує високий попит на білкові культури як для кормів, так і для споживання людиною. Сприятливе політичне середовище сприятиме подальшому зростанню виробництва соєвих бобів і білкових культур. Це, поряд з поліпшеннями врожайності, призведе до подальшого збільшення виробництва олійних культур в ЄС, однак, з малою часткою 1,4% від загальної площі посівів. Врожайність ріпаку до 2030 року буде близько 3,4 т/га, а сої — 3 т/га.

Про кормові культури

Попит на корми (з сільськогосподарських культур і з пасовищ) у прогнозний період повинен вирости, незважаючи на змішані тенденції в тваринництві. Загальне споживання кормових культур в 2030 році може досягти 275 млн т для трьох видів комбікормів (з низьким, середнім і високим вмістом білка). Споживання кормових з низьким вмістом білка (в основному, пшениці і крупи) буде рости менш різко, ніж два інших. Підвищений попит на корми від місцевих виробників, які не містять ГМО, і органічних культур буде позитивно стимулювати внутрішнє виробництво кормів.

Про ринок молока і молочних продуктів

Зростаючий світовий попит на імпорт, обумовлений зростанням населення (особливо в Африці) і зростанням доходів, сприятиме збільшенню споживання молочних продуктів. Більше уваги буде приділятися продуктам з доданою вартістю, для яких у ЄС є явна конкурентна перевага. Крім того, переваги споживачів щодо диференційованих продуктів (наприклад, органічних, що не містять ГМО, пасовищних, місцевих і т.д.) Будуть стимулювати розробку альтернатив традиційним виробничим системам.

ЄС може забезпечити близько 35% зростання світового попиту на молочні продукти протягом прогнозованого періоду. Очікується, що експорт ЄС сиру, масла, сухого знежиреного молока, цільного сухого молока та сухої молочної сироватки буде рости в середньому приблизно на 330 тис. т в перерахунку на молоко в рік (в основному, на сир, сироватку і сухе знежирене молоко). Паралельно буде потрібно близько 900 тис. т додаткового молока в рік, щоб задовольнити зростання внутрішнього споживання в ЄС «традиційних» молочних продуктів (в основному, сиру). На цьому тлі ЄК очікує, що споживання саме молока в ЄС продовжить знижуватися.

Про ринок м’яса

До 2030 року виробництво м’яса в ЄС залишиться на рівні 47,7 млн т. Це буде обумовлено змінами в споживчих перевагах, в експортному потенціалі, прибутковості і, зокрема, зміни в молочному секторі. Хоча загальне споживання м’яса в Євросоюзі зменшується, все одно 90% виробленого м’яса буде споживатися країнами-членами організації.

Виробництво яловичини відновилося з 2015 року після трьох років скорочення поставок і з відновленням молочного стада. Проте, виробництво, ймовірно, знову знизиться під впливом скорочення чисельності корів, низьку прибутковість, зниження попиту на яловичину і сильну експортну конкуренцію. Очікується, що ціни впадуть в першій частині прогнозного періоду і стабілізуються до 2030 року.

У міру скорочення споживання свинини в ЄС, Єврокомісія в 2019-2030 рр. очікує поставку великих обсягів на світові ринки, в основному в Китай, незважаючи на жорстку конкуренцію з боку США і Бразилії.

М’ясо птиці є єдиним видом м’яса, щодо якого очікується значне збільшення виробництва і споживання (приблизно на 4% між 2018 і 2030 роками). З огляду на зростання світового попиту на м’ясо птиці, ЄС наростить обсяги експорту завдяки підвищенню вартості різних видів м’яса птиці і субпродуктів.