Віслюкова наука: про сир за 1700 євро та ліки від багатьох хвороб
директор Заболотненського вищого професійного училища №31 ім. Д.К. Заболотного

Віслюкова наука: про сир за 1700 євро та ліки від багатьох хвороб

І чому ці тварини – набагато розумніші, ніж про них схильні думати

Віслюкова наука: про сир за 1700 євро та ліки від багатьох хвороб

iAgro продовжує серію публікацій, присвячених нішевому агробізнесу в Україні. Ми вже розповідали про те, як у західних областях вирощують буйволів і племінних овець. Потім сфокусували увагу на рослинництві — освоєнні ринків аспарагуса і фундука, потім познайомилися з нюансами виробництва автентичного алкоголю і вирощування тропічних фруктів і східної пряності — шафрану, а також – з особливостями виробництва батата і халяльної яловичини та амаранта. Розповіли про те, як українські фермери культивують південну ягоду — кизил, «французький делікатес» — трюфель, та слідують за західним трендом, вирощуючи мікрогрін.

Тепер пропонуємо дізнатися, як в одному з навчальних закладів розводять… віслюків. Виявляється, молоко ослиць – лікувальне, а самі віслюки – це не лише «слабенькі та вперті коні», а ще й тендітні психологи.

Василь Романцов, директор Заболотненського вищого професійного училища №31 ім. Д.К. Заболотного, розповів iAgro про історію появи цієї худоби в господарстві училища, особливості догляду і перспективи виходу на виробничі потужності у виготовленні продуктів з молока ослиць.

Рішення поповнити навчальне господарство віслюками ми прийняли після відвідування Франції та участі в заходах Європейського фонду підтримки професійної освіти. Там я побачив у господарствах віслюків, яких використовують для лікувальних цілей. Виявляється, якщо, наприклад, помити руки молоком ослиці, зникають бородавки. Та й загалом це молоко має багато цілющих властивостей. Відомо, що давньоєгипетська цариця Клеопатра, аби бути справжньою красунею, всюди возила за собою 600 ослиць і приймала ванни з їхнього молока.

Загалом вони у нас з’явилися у 2012 році, коли для навчального господарства училища ми придбали п’ять віслюків – по 500 грн за голову, тобто, нам їх фактично подарували. Бо ж якщо зараз купляти віслюка в Туреччині, то він буде коштувати близько 500 долларів, а ослиця дорожче – близько 800 долларів.

Зараз у господарстві вже є 52 віслюка, з них 12 самців і 40 самок. Для них є спеціальні клітки в межах ферми.  Клітки для самочок та для самців – окремі. У літній час вони не стоять у клітках, а пасуться разом з вівцями, козами та коровами.

Для вигодівді худоби в господарстві є 60 га землі з багаторічними травами і ще 288 га ораної землі – її також використовують при необхідності. За зиму один віслюк з’їдає 300 кг сіна. І ще їм дають по 2 кг зерносуміші – загалом за 180 днів витрачаємо 360 кг зерна.

З робочої сили у господарстві є робочі, доярка і пастухи. Працюють і студенти – хто хоче заробити, наймаються на два-три тижні, на місяць-півтора. Вони отримують приблизно 200 гривень на день. Скільки днів відпрацював, стільки й отримуєш.

Що стосується спарювання віслюків, то треба розуміти, що це генетично високорозвинута тварина. У нас є три лінії віслюків: Турчанка, Болгарка і Іранська. І ви не спаруєте віслюка болгарської породи з ослицею турчанської породи. Вони однолюби. І лінію тримають досить сильно. Так само, як віслюки брат з сестрою ніколи не йтимуть на контакт. Спарювання відбувається тільки в серпні місяці. Від цього моменту треба відрахувати 13 місяців  і 13 днів – і чекати приплоду. Тому є своєрідна сезонність. До речі, віслюк – «біблійна» тварина. І є цікава закономірність: маленькі віслючки народжуються лише в релігійні свята. Такою є реальна статистика в нашому господарстві.

Ослиці дояться 10 місяців на рік, за цей період одна ослиця дає 300 літрів молока. Нас цікавить молоко ослиць саме для навчальних цілей. Пробували з нього робити сири та мило. Для того, щоб отримати кілограм твердого кристалізованого віслючого сиру, треба 30 літрів молока. Такий сир у готовому вигляді коштує понад 1700 євро за кілограм. У нас в навчальній базі є виробничий цех та навчальна лабораторія. Але на навчальну базу держава гроші не виділяє, тож все утримується за рахунок училища.

Але найцінніше – це «живе» молоко. Бо якщо віднести його хоча б на 100 метрів – воно вже втрачає 20% своєї бактерицидності. А як одразу надоїли і випили – саме тоді воно цілюще. У період доїння до нас привозять маленьких дітей, які хворі на коклюш, скарлатину, кір, щоб вони пили свіже молоко. І воно їм допомагає. Маленьким дітям даємо по 40-50 грамів молока. Бажаючі є. Ми грошей ні з кого не беремо.

У перспективі до 2025 року хочемо довести кількість ослиць до 200 голів. Тоді можна буде подумати про розвиток промислового виробництва продуктів з молока ослиць і перетворення навчальної бази на навчально-виробничу.

Загалом, щоб створити віслючу ферму, потрібні не лише гроші, а й любов до справи. Бо ці тварини відчувають ставлення до себе, і навіть настрій того, хто за ними доглядає. Якщо в душі немає тепла, то гроші ніяк не допоможуть в заснуванні цього напрямку бізнесу.