Дитячий город: як заробити на пророщеному насінні і любові рестораторів до естетики
власник компанії «Порція здоров’я»

Дитячий город: як заробити на пророщеному насінні і любові рестораторів до естетики

Ринок мікрогріну в Україні тільки формується, але конкуренція на ньому вже є

Дитячий город: як заробити на пророщеному насінні і любові рестораторів до естетики

iAgro продовжує серію публікацій, присвячених нішевому агробізнесу в Україні. Ми вже розповідали про те, як у західних областях вирощують буйволів і племінних овець. Потім сфокусували увагу на рослинництві — освоєнні ринків аспарагуса і фундука, потім познайомилися з нюансами виробництва автентичного алкоголю і вирощування тропічних фруктів і східної пряності — шафрану, а також – з особливостями виробництва батата і халяльної яловичини та амаранта. Розповіли про те, як українські фермери культивують південну ягоду — кизил і «французький делікатес» — трюфель.

Тепер пропонуємо дізнатися, як українські ринки підкорює західний тренд — мікрогрін, або пророслі насіння різних рослин. Про нюанси цього бізнесу iAgro розповів власник компанії «Порція здоров’я» Іван Воробйов.

Мікрогрін — це маленькі паростки різних культур, які вживаються в їжу як приправа, а також служать для прикраси блюд. Я почав займатися мікрогріном шість років тому — тоді працював кухарем і задумався про те, як би оригінальніше прикрасити блюдо. Одного разу я побачив, що на Заході заведено використовувати для цих цілей пагони різних культур — мікрогріну, або мікрозелені, і вирішив спробувати вирощувати її самостійно. З цього все і почалося.

Перша моя фабрика по мікрогріну була звичайним гроу-боксом — спеціальним контейнером, в якому стіни обклеєні плівкою, що відбиває тепло і світло з вентиляцією і автоматизацією, що дозволяє підтримувати оптимальні світлові, температурні режими і режим вологості. Вона розташовувалася в квартирі і дозволяла вирощувати трохи зелені, доходу приносила трохи, але давала найцінніше — досвід.

Потім було кілька етапів роботи з мікрогріном — я міняв місця «дислокації», був досвід роботи з різними партнерами, були і періоди, коли я зосереджувався на інших бізнесах і робив у вирощуванні мікрозелені паузу.

Зараз вдалося знайти партнерів, вони вклали 20 тис. доларів у створення теплиці, де вирощується тільки мікрозелень. Вирощуємо ми її в пластикових боксах, які випускаються для фасування ягід при продажу в супермаркетах. Це дуже зручно, оскільки в боксах вже є отвори для дренажу, а їх розмір ідеально підходить для магазинних полиць. У них зелень росте, в них же і йде на продаж. Ми вирощуємо мікрогрін в кокосовому субстраті, хоча деякі використовують для цього торф.

Мікрогрін в торгові мережі надходить двох видів: зрізаний і ще зростаючий. У кожного з видів — своя перевага. Якщо говорити про ресторани, у яких велике споживання мікрогріну, то їм ніколи займатися «стрижкою», тому вони беруть вже зрізаний. Незрізаний мікрогрін бажають ті, хто хоче подовше зберегти свіжість рослин.

Крім ресторанів, основні споживачі нашої продукції — люди, що піклуються про здорове харчування. У паростках багато корисних речовин, які рослина взяла фактично з зерна, не встигнувши набрати нічого шкідливого з грунту, як це відбувається у випадку зі звичайними овочами.

Як мікрозелень можна вирощувати безліч культур, але ми вибрали паростки соняшнику, горошку, редиски, гірчиці, руколи, крес-салату, кінзи, люцерни, цибулі, петрушки, кропу, кінзи — всього близько 15 сортів. Всі паростки різні за формою, кольором і додають блюдам різний присмак.

Основна проблема для підприємців, що займаються мікрогріном — насіння. Дуже важко знайти його з високою схожістю (більше 80%) і з хорошою енергією насіння, щоб рослини сходили одночасно (цей показник повинен бути вище 85%). Чим старше насіння, тим більше його схожість неоднорідна, а це негативно відбивається на продукції і зовнішньому вигляді — одні паростки вже досягли товарного розміру, а інші — тільки проклюнулися.

Витрати на цей бізнес залежать від безлічі факторів.Наприклад, наскільки тепле приміщення, в якому вирощується мікрозелень, і чи потрібно додаткове його утеплення або обігрів, якої тривалості світловий день ви налаштуєте для рослин і т.д.

Попри те, що бізнес мікрозелені в Україні порівняно молодий, конкуренція на ринку все ж є — зараз з’явилося багато бажаючих їм займатися. Наприклад, четверо з моїх колишніх співробітників, працюючи у мене, набралися досвіду, а потім пішли в самостійне плавання, і тепер вони — мої конкуренти. Однак я вважаю, що місця на ринку вистачить всім, тому не відмовляюся від консультування тих, хто хоче зайнятися тим же.

Цей бізнес привабливий для новачків ще й тому, що початкові вкладення — відносно невеликі. Я, наприклад, коли обладнав гроу-бокс в квартирі, вклав всього 100 доларів. Якщо ж налаштовуватися на більш серйозні обсяги виробництва, то витрати вже можуть обчислюватися десятками тисяч доларів.

Поки що в Україні споживання мікрозелені, можна сказати, знаходиться на мікроскопічному рівні. Однак в перспективі воно виросте в обсягах. Ті ж європейці споживають її значно більше, тому ринок і у нас буде рости разом з ростом доходів населення.