Червонокнижний бізнес: селяни вирощуватимуть рідкісні лікарські рослини
голова СВК «Жива альтернатива»

Червонокнижний бізнес: селяни вирощуватимуть рідкісні лікарські рослини

Фермер готовий створити альтернативу імпортним поставкам в Україну лаванди та чайної троянди і залучити до кооперативу всі навколишні села

Червонокнижний бізнес: селяни вирощуватимуть рідкісні лікарські рослини

iAgro продовжує серію публікацій, присвячених нішевому агробізнесу в Україні. Ми вже розповідали про те, як у західних областях вирощують буйволів і племінних овець. Потім сфокусували увагу на рослинництві — освоєнні ринків аспарагуса і фундука, потім познайомилися з нюансами виробництва автентичного алкоголю і вирощування тропічних фруктів і східної пряності — шафрану, а також – з особливостями виробництва батата і халяльної яловичини та амаранта. Тепер пропонуємо дізнатися, як на вітчизняних «плантаціях» вирощують лікарські рослини.

Станіслав Розсоха, голова сільськогосподарського виробничого кооперативу «Жива альтернатива», розповів iAgro, як промислове вирощування  ефіро-масляних культур у фермерських господарствах здатне замінити закупівлі імпортної сировини для українських підприємств. Він розвиває свій бізнес у с. Басаличівка Гайсинського району Вінницької обл.

Ідея займатися лікарськими рослинами виникла по-перше тому, що мене зацікавило питання відновлення рослин, які зникають і занесені до Червоної книги. І по-друге, ціни на них доволі привабливі. Наприклад,  якщо взяти золотий корінь, то в роздріб його можна продати від 1,5 до 4 тис. грн за кг, вартість лапчатки білої – 1 тис. грн/кг, а ятришника – 700-840 грн/кг.  Також вирощую звичайні лікарські рослини – лаванду і чайну троянду. Ці рослини українська промисловість використовує у своїх виробничих процесах, але вони вирощувалися в основному на Кримському півострові, анексія якого фактично перекрила поставки. Але потреба у них залишилася, і досить велика. У Криму ефіро-масляними культурами було засаджено 8 тис. га . І тепер Україна вимушена закуповувати цю сировину в Болгарії і  Франції. А я пропонуватиму альтернативу. Що стосується промислових плантацій лапчатки, ятришника і золотого кореня, то в Україні їх просто не існує. І по-третє, маючи 3 га власної землі, захотілося створити перспективний у фінансовому плані спадковий бізнес.

На сьогодні під лікарські рослини в мене засаджено маточник площею 50 соток. Це 1 тис. кущів лаванди, 500 кущів чайної троянди і близько 3 тис. саджанців  лапчатки. Також є пару сотен одиниць золотого кореня, але його стиглості треба дуже довго чекати: на повне дозрівання кореня потрібно п’ять років. Адже тільки за цей період він набирає промислову вагу – близько 800 гр. І це в штучних умовах, а в природі цей обсяг досягається рослиною протягом 25 років.

З ятришником теж не все просто. Його треба вирощувати з насіння, але коренева система як така майже відсутня: замість неї є своєрідне яєчко; старе відмирає – молоде з’являється.  Зараз наші агрономи працюють над тим, щоб максимально його розмножити.

А от з лавандою, трояндою, лапчаткою жодних проблем у вирощуванні не виникає. На наступний рік вийдемо на промислові обсяги.

Усі лікарські рослини, які культивуються, – багаторічні. Що стосується зимівлі, то лапчатка, золотий корень і ятришник – це звиклі до українських кліматичних умов дикороси, а от троянда і лаванда – спеціально виведені сорти, адаптовані до нашої кліматичної зони.

Вирощування лікарських рослин – фінансово доволі затратний  процес. Так, посадковий матеріал золотого кореня (50 тис. рослин на га) коштує близько  1,5-2  млн грн. Крапельний полив без вартості насосів і фільтрів потягне 250-300 тис. на га плюс вартість постачання води (40-50 куб м за раз). І ще знадобиться агроволокно – 100 м шириною 1,6 м коштує близько 900 грн, а на 1 га з урахуванням міжрядь доведеться витратити 54 тис. грн. Однак з одного гектара за п’ять років можно зібрати 15-16 т сухого золотого кореня. Тому це «бізнес великих грошей».

Лапчатки потрібно 50-60 тис. рослин на 1 га, і у посадковому матеріалі вони коштуватимуть близько 1-1,5 млн грн. Посадковий матеріал лаванди (20 тис.  рослин на 1 га) при вартості одного саджанця  першого сорту 30 грн потребують витрат у 600 тис. грн. А саджанець чайної троянди коштує 40-45 грн, на гектар їх потрібно 4 тис. шт. До цього ще треба додати препарати захисту, зарплату працівникам і техніку. Тобто, для вирощування лікарських рослин на 50 сотках знадобиться стільки ж грошей, як для вирощування пшениці, ячменя чи кукурудзи на 20-50 га.

Підготовка грунту для лікарських рослин звичайна: глибока оранка і обробка гербіцидами для виведення багаторічних сорних трав. І обов’язково потрібно крапельне зрошування. Вартість його на 25 сотках маточнику склала близько 60 тис. грн. Але при промисловому варіанті крапельного зрошування на площі понад 1 га необхідні зовсім інші насоси та інше обладнання, воно затребує орієнтовно від 500 тис. грн і вище. На 1 га йде на полив близько 40-50 куб м води, але все залежить від кліматичних умов – якщо посуха,  то треба поливати кожні три дні, якщо дощі – 2-3 тижні можна взагалі не поливати.

Що стосується найманого персоналу, то зараз у нас в обробітку не дуже великі обсяги, тому з ними справляються 2-4 людини. А вже наступного року кількість працівників збільшиться: самою лише лавандою буде засаджено 2-3 га, посадковий матеріал вже готується. Під троянду буде закладено до 1 га.  А вже у 2020 році під лапчатку буде виділено близько 30-50 соток. Згодом плануємо мати 0,5 га червонокнижних рослин. Це з таким розрахунком, щоб забезпечити посадковим матеріалом села, які розташовані поряд.

Ідея мого агрокооперативу складається  в тому, щоб не тільки вирощувати самому, але і розширювати бізнес. Наприклад, є село. У селі є 200-300 господарств. У кожному господарстві є присадибна ділянка площею  до 1 га. Якщо з цієї площі під лікарські рослини виділити 50 соток, то сукупно вийде 100 га. Я даю селянам посадковий матеріал лікарських рослин з відстрочкою оплати на пару років. Коли сировина буде вирощена, вони її, вже висушену, здаватимуть мені за закупівельними оптовими цінами – і компенсуватимуть вартість отриманого посадкового матеріалу. Усі, хто братиме посадковий матеріал, стануть членами кооперативу.

Також у планах – своя переробка та випуск фіточаїв. Обладнання коштуватиме від 100 тис. грн до 500 тис. грн в залежності від його виду – автоматичне чи напівавтоматичне. Фасувати фіточаї не складно, конвейер усе робить – подрібнює корінь, замішує складові та здійснює дозування в пакетики. І з цим може впоратися одна людина. Інтенсивність роботи цього обладнання буде залежати від попиту на продукцію.

Ми впевнені, що попит буде і на фіточаї, і на сировину. У нашій продукції зацікавлені і промислові підприємства, де виробляються настоянки, і фармацевтичні комбінати. Окрім цього, вже зараз ми шукаємо вихід на європейські ринки.