Корисний родич бур’яну: чому амарант має всі шанси стати «другим соняшником»
Керівник Асоціації виробників амаранту і амарантової продукції

Корисний родич бур’яну: чому амарант має всі шанси стати «другим соняшником»

Здорова їжа, сировина для біоенергетики і кормова культура – це все про насіння, розміром менше за макове

Корисний родич бур’яну: чому амарант має всі шанси стати «другим соняшником»

iAgro продовжує серію публікацій, присвячених нішевому агробізнесу в Україні. Ми вже розповідали про те, як у західних областях вирощують буйволів і племінних овець. Потім сфокусували увагу на рослинництві — освоєнні ринків аспарагуса і фундука, потім познайомилися з нюансами виробництва автентичного алкоголю і вирощування тропічних фруктів і східної пряності — шафрану, а також – з особливостями виробництва батата і халяльної яловичини. Тепер пропонуємо дізнатися, як українські фермери вирощують амарант.

Керівник Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда розповів iAgro, чому ця рослина поступово набирає популярності у аграріїв, коли її найкраще сіяти, і чому амарант вигідно вирощувати в посушливих регіонах.

Амарант дійсно є родичем бур’яну щириці (Amaránthus retrofléxus), але це все ж таки культурна рослина. В Україні районовано 19 сортів амаранту, які мають світле забарвлення насіння і в них немає такої властивості бур’яну, як тривале зберігання схожості в ґрунті. До збирання та під час комбайнування відбувається часткове осипання насіння, але навесні падалиці сходить зовсім небагато і то лише в посівах пропашних культур. В посівах ранніх ярих зернових культур він не розвивається, бо потребує сонця і вологи в верхньому шарі ґрунту глибиною до 3 см. Тому можете бути на 100% впевнені, що після збирання амаранту наступного року поле буде чистим від цієї культури.

Культурний амарант є більше тендітним, ніж щириця, потребує ретельного дотримання всіх вимог агротехніки, зокрема, що стосується термінів посіву. Амарант боїться приморозків, тому висівається, коли ґрунт вже прогрівається до +14 градусів, це початок-середина травня. Але якщо посіємо раніше, то є два небезпечні моменти: або може бути приморозок, або він довго пролежить в непрогрітій землі, а за цей час бур’яни зійдуть, обженуть його в рості і з ними буде складно боротися. Тому 50% успіху у вирощуванні амаранту – швидко отримати якісні сходи.

Насіння амаранту дуже дрібне, я навіть не знаю культур з меншим насінням, його можна порівняти хіба що з маком. Через малий розмір сіється амарант на глибину до 2 см, але, як правило, на початку чи в середині травня ґрунт на цій глибині вже пересушений, тому посів амаранту підгадують під опади. Через це в багатьох районах Дніпропетровської та Запорізької областей цього року не посіяли середньопізні високоврожайні сорти амаранту – не було опадів аж до початку червня.

Але якщо в господарстві таки вирішили сіяти амарант, то є доволі великий вибір сортів, який дозволяє сіяти аж до початку липня. Ранньостиглий сорт Ультра визріває від липня до жовтня, хоча і має меншу врожайність.

У 2002 році посівів амаранту в Україні було ще зовсім мало, але 2003 року наші науковці залучились підтримкою Мінагрополітики, і «продавили» збільшення площ аж до 35 тис га. Вирощене тоді насіння аграріям не вдалось продати, і його довелось згодувати худобі та птахам. До цих пір деякі з тих, хто тоді постраждав, згадують саме цей випадок, коли  починаєш агітувати за вирощування амаранту. Навіть якщо сьогодні вже є можливість укласти договір про купівлю амаранту ще до його посіву, половина аграріїв відмовляються, згадуючи саме той негативний досвід 15-річної давнини.

Але з 2012 року до нас з Європи прийшла мода на амарантову олію і сам амарант, який, до речі, не містить глютену. На наших виробників почали виходити поляки, пропонували їм хорошу ціну, і поступово площі під амарантом почали збільшуватись.

На сьогодні під амарантом в Україні лише 800 га, але в подальшому очікується стрімкий ріст посівних площ, тому що шляхи використання амаранту розширюється. Якщо раніше з амаранту отримували тільки олію та макуху, то з минулого року в м. Дніпро був запущений комплекс з очистки амаранту, що дало можливість виробляти шліфовану крупу, амарантові пластівці, а також лопнутий (повітряний) амарант, який по аналогії з попкорном називають попамарант. На смак він, доречі, просто відмінний.

В останні роки з амаранту почали виробляти прикормки для риб, корми для сільськогосподарських та свійських тварин, хліб, макарони, виготовляти екстракти з зеленої та сухої маси. Зараз також активно обговорюється питання використання амаранту в біогазових установках, тому що в ньому міститься багато білку (в зеленій масі – 15-17%), і у поєднанні з дуже високою врожайністю це дає потужну сировинну базу. До того ж, ціна на товарне насіння амаранту доволі приваблива – на сьогодні в межах 25 тис гривень за тону неорганічного амаранту, і 35 тис. гривень – органічного.

У світі амарант вирощують вже дуже давно, основними постачальниками амаранту в Європу є Індія і Пакистан. В Америці амарант вирощують в Перу, Мексиці та США, де навіть є Інститут амаранту.

Ціна амаранту в порівнянні з іншими культурами доволі приваблива, навіть якщо порівнювати з соняшником. Для центральних та південних областей, де врожай соняшника може впасти до 1 т з га через посуху, амарант є справжньою знахідкою, оскільки є однією з найбільш посухостійких культур і в цих регіонах на богарі стабільно дає 15-20 ц/га товарного насіння. Амарант відноситься до рослин С4-типу фотосинтезу, які витрачають набагато менше вологи для формування одиниці сухої речовини. Якщо настає посуха, він гальмує ріст, а потім, коли повертаються сприятливі умови, продовжує вегетацію.

Амарант збирається комбайном із зерновою жниваркою у вересні-жовтні, в господарствах проводять первинну очистку від пожнивних решток і надсилають до нас в Дніпро, де проводиться фінальна очистка за допомогою аеродинамічного та фотосепараторів, калібраторів та пневмовібростола. При створенні цього виробництва було використано багато корисних порад відомого фахівця, керівника конструкторського бюро компанії «Спецелеватормельмаш» Леоніда Фадєєва. А вже наступного року більш потужний центр з очистки амаранту запрацює в Миколаєві. Цю ідею підтримали інвестори зі Швеції.

Основний канал збуту амарантової продукції, виготовленої в Україні, на сьогодні – зарубіжжя. Але і на внутрішньому ринку амарант поступово набирає популярності – в мережах супермаркетів уже продаються крупа за амаранту та пластівці. Навіть є макарони, виготовлені з додавання амарантового борошна. І його популярність лише зростатиме, бо поживні та лікувальні властивості амаранту просто унікальні.