Тіньові надої: в Україні фальсифікують до 25% молочної продукції
заступник голови правління Національної асоціації «Укрмолпром»

Тіньові надої: в Україні фальсифікують до 25% молочної продукції

Найбільше запитань – до малих підприємств

Тіньові надої: в Україні фальсифікують до 25% молочної продукції

57% виробництва молока в Україні – «тіньове». Таку думку минулого тижня висловив голова Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Гончарук на своїй сторінці у Facebook. «Щорічно ринок молока втрачає 2-3% виробництва, а кількість молочного поголів’я за останні п’ять років скоротилася на 17%», – зазначив він.

За офіційною статистикою, поголів’я дійсно зменшується: якщо у червні 2017 року дійних корів нараховувалося 2139 тис., то на 1 вересня 2018 року їх вже було 2026,6 тис. голів. Поменшали «молочні стада» як у сільськогосподарських підприємствах (на 1,5%),  так і в господарствах населення (на 4,1%). При цьому попит на молоко і молочну продукцію зберігається високий, а ціна на них зростає. За таких  умов нестача ресурсу здатна провокувати формування тіньового сегменту ринку як по сировині, так і по готових продуктах.  

Василь Карпенко, заступник голови правління Національної асоціації «Укрмолпром», розповів iAgro, хто з виробників найохочіше мігрує у «тінь», чи настільки критичною є ситуація, та яким чином можна її подолати на рівні держави.

Наявність тіньового молочного ринку є певним наслідком невідповідності офіційної статистики й реального виробництва молока в Україні. Згідно з інформацією Держстату, виробництво молока складає в середньому 10-11 млн т на рік, а перероблюють його близько 4,5 млн т. Але якщо показникам промвиробництва можна довіряти, то щодо приватних господарств є певні маніпуляції.

Тіньовий сектор вітчизняної молочної сировини охоплює не більше 10-15% – це та сировина, яку використовують недобросовісні і часто нелегальні  виробники, виготовляючи фальсифіковану продукцію.  Але аналіз динаміки виробництва молока по роках показує, що мова йде не стільки про тіньовий сегмент, скільки про приписки у статистиці щодо молока, отриманого від населення. Це такий показник, який неможливо перевірити – він є розрахунковим. Проводиться своєрідне дослідження: у департаментах агропромислового розвитку обласних держадміністрацій беруть кілька господарств або кілька подвір’їв – і визначають середнє арифметичне надоїв. А потім здають цю звітність, вписавши умовні цифри у графу «виробництво молока».

Але натуральне молоко – дефіцитний товар на ринку України. Тому в промислових господарствах його приймають за доволі високою ціною: від 8,7 до 9,39 грн/кг за екстра-ґатунок; від 8,40 до 9,07 грн/кг – за вищий ґатунок і  від 8 до 8,6 грн/кг – за перший ґатунок. Це навіть дорожче, ніж у Польщі чи Прибалтиці. Така закупівельна ціна дозволяє виробникам здавати молоко на переробні підприємства з вигодою для себе, і багато господарств навіть конкурують за цей ресурс.

Це підтверджує аналіз товарності – відношення статистичних показників молока, зданого на переробку, до виробленого молока. Ми бачимо на ринку дуже високу товарність – на рівні 96%. Навіть за радянських часів, коли все відбувалося «під дулом пістолета», вона складала 73%. Це говорить  про те, що молоко з господарств населення впевнено «перекочовує» на промислові підприємства.

Що ж стосується готової молочної продукції, то тут «тінь» можна оцінити на рівні 20-25%. Вона здебільшого формується за рахунок великого відсотку фальсифікату і молоковмісних продуктів, що постачаються на ринок під виглядом натуральних.

З чого формується така оцінка? З того, що реальне валове виробництво молока в Україні – аж ніяк не 10-11 млн т, як свідчить офіційна статистика, а не більше 6-7 млн т. Плюс селяни споживають 1,5-2 млн т, але вони вживають свою продукцію, а не «відновлену».

Експорт молочної продукції з України зростає: у 2017 році він складав близько 900 тис. т в еквіваленті  молока базисної жирності, що удвічі більше, ніж у 2016-му. Такий тренд зберігається і в цьому році. Але експортується лише продукція з натурального молока – фальсифікат за кордон не піде. А все, що залишається на внутрішньому ринку, поза натуральної складової, малі виробництва «коригують» молоковмісними, білково-жировими продуктами та спредами. Підрахувати цих виробників дуже складно.

Асоціація «Укрмолпром» навіть виходила на державні органи з пропозицію посилити контроль над дрібними виробниками, тому що окремі з них працюють під маркою популярних підприємств, і вже самі підприємства починають «виловлювати» цих ділків. Така підроблена продукція і дає найбільший внесок у тіньову складову. Великі промислові підприємства подібним займатися не будуть, адже їм це не вигідно. Плюс вони потенційно є об’єктами перевірки контролюючих органів.

Щоб подолати тіньовий ринок і фальсифікацію молочної продукції, потрібен суворий контроль і штрафні санкції.  Наприклад, у Європі молочне підприємство, яке «спіймали» на фальсифікаті, можуть не лише оштрафувати, а й закрити назавжди – і це дієвий інструмент. А в Україні мораторій на перевірки бізнесу фактично підірвав  молочний ринок у частині якості і додав кілька відсотків до його тіньового сегменту.

Розвиток інфраструктури молочного ринку і його тіньова складова фактично йдуть поряд – чим краща інфраструктура, тим «тіні» буде менше. Тож у найближчому майбутньому загальні показники і всього ринку, і тіньового сегменту, залежатимуть від того, наскільки буде збільшено поголів’я, як розвиватиметься кормова база, скільки буде збудовано ферм, і молоко якої якості зрештою надійде на ринок.