Сергій Феофілов: «Епоха низьких витрат для олійного ринку закінчується»

Сергій Феофілов: «Епоха низьких витрат для олійного ринку закінчується»

Керівник «УкрАгроКонсалт» — про ринкові ціни, амбіції галузі та національний бренд соняшникової олії

Сергій Феофілов: «Епоха низьких витрат для олійного ринку закінчується»

Олійний ринок — один з найбільш високоприбуткових в українському агросекторі. На думку генерального директора консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» Сергія Феофілова, навіть після того, як зернові культури за останній час зросли в ціні на 15-20%, вони не випередили олійні по прибутковості, і тому площі під соняшником, соєю та ріпаком в Україні будуть розширюватися і далі. Однак, прибутковість олійного сектора має тенденцію до зниження, одним з підтверджень чого служить той факт, що власники переробних підприємств почали вдаватися до допомоги парламенту. А саме — пролобіювали через Верховну Раду скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. «Це свідчить про те, що без допомоги нардепів українським товарам вже складно конкурувати на світовому ринку», — вважає Сергій Феофілов, і зазначає, що тепер власникам олійного комплексу пора коригувати стратегію свого розвитку.

iAgro розпитав Сергія Феофілова про те, чому олійному сектору потрібно міняти стратегію, в чому вона має полягати, і чи буде соняшник настільки ж популярний у аграріїв через п’ять років.

— Що чекає український олійний ринок в найближчий рік?

— Ми прогнозуємо, що в поточному сезоні, який закінчиться в серпні 2019 року, переробка соняшнику і виробництво олії будуть на високому рівні, і це, безумовно, призведе до зростання запасів і, цілком можливо, буде чинити тиск як на внутрішні, так і експортні ціни.

Інвестиції в переробні потужності продовжують іти — у нас, наприклад, на столі лежить проект будівництва заводу з переробки сої. І це добре. Але це добре на зростаючому або хоча б стабільному ринку. А ми зараз бачимо, що цей ринок має тенденцію до зниження, і потрібно вживати заходів. Потрібні інвестиції в нові напрямки, в підвищення рівня переробки олійних.

Ми впевнені: настає час, щоб скорегувати стратегію розвитку олійного комплексу. Перш за все, потрібно розвивати національний бренд експорту соняшникової олії, адже це дозволить вирішити цілий ряд питань — і забезпечити прибутки компаніям, і навіть наповнити бюджет. Створення і просування національного бренду соняшникової олії буде значно сприяти поліпшенню показників роботи олійного комплексу України.

— Скільки може тривати період низьких цін на олійному ринку?

— Очевидно, що на найближчі 12-18 місяців ця тенденція збережеться, але потім дуже багато буде залежати від процесів перерозподілу потоків — чи продовжиться протиріччя на глобальному ринку, чи піде розширення площ в Латинській Америці, яка культура буде заміщати американську сою. Зараз практично всі прогнози на термін понад 12-18 місяців мають дуже низьку надійність. Бо в більшій мірі тут грають роль політичні процеси.

— Ви говорите, що питання про брендування української олії піднімаєте вже третій рік. Але наші виробники якось не поспішають створювати національний бренд. Чому? Вони себе поки непогано почувають і без цього?

— Скоріше за все так. Вони в будь-якому випадку отримують достатню маржу, що дозволяє не думати про завтрашній день. Але ця ситуація може змінитися, і вона вже змінюється. Тому що ми вивчали співвідношення між показниками експорту у фізичному вираженні і в грошах. У тоннах — висхідний тренд, а по виторгу — спадний. Це оцінка всього олійного сектора на макрорівні.

Якщо експортувати просто сировину — ми отримаємо один виторг, а якщо будуть інвестовані значні кошти (я відразу обмовляюся, що це непростий проект), якщо інвестори вважатимуть за потрібне інвестувати в створення національного бренду, то виторг за товари з України буде набагато більшим внаслідок іншого позиціонування. Адже зараз позиція українського експорту — це сировина. А яким може бути національний бренд? Це може бути акцент на здорове харчування, на дотримання різних корисних для здоров’я дієт, може бути просування позитивних якостей саме української соняшникової олії.

— Брендування — це загальносвітова практика?

— Візьмемо оливкову олію. У лютому я був в Дубаї і сфотографував великий павільйон і ряди з Tunisian olive oil. Хоча оливкова олія виробляється в Греції, Італії, Іспанії, але Tunisian olive oil — це ж бренд.

— У скільки може обійтися таке брендування української соняшникової олії для світового ринку?

— Дорого!

— Десятки мільйонів доларів?

— Думаю, на порядок більше. Сотні мільйонів. Це може стати реально національним проектом, тому що нашу олію потрібно просувати в світі, а не на своєму ринку за рахунок реклами на «1+1». На нашому телебаченні національний бренд просувати не потрібно — ми і так його чудово знаємо.

— Зараз в Україні соняшником засівається 6-7 млн ​​га. Чи буде ця культура займати таке ж важливе положення в українському агросекторі через п’ять років?

— Буде. Тому що у нас 20 млн тонн потужностей з переробки. І є попит. Але важливо відзначити, що поки олійний комплекс працює в рамках попередньої стратегії, коли земля і робоча сила були дешевими, енергія — також була дешевою, і за рахунок цього Україна вискочила на перші місця. Це супер, що наші виробники використовували цей фактор низьких витрат. Честь їм і хвала. Але це закінчується. Для того щоб виробляти більше, необхідно купувати технології. А технології завжди дорогі.