Трансформація одноосібників у сімейні ферми займе до трьох років

Трансформація одноосібників у сімейні ферми займе до трьох років

Потенційних сімейних фермерських господарств в Україні близько 1 млн

Трансформація одноосібників у сімейні ферми займе до трьох років

Президент України Петро Порошенко 10 серпня 2018 року підписав закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств». Інформація про це розміщена на сторінці законопроекту № 6490-д сайту Верховної Ради України.

Закон дозволить селянам, які організували своє сімейне фермерське господарство, легалізуватися і стати платниками єдиного податку четвертої групи, до яких застосовується спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Однак, вони повинні відповідати ряду критеріїв: вести діяльність тільки в межах свого фермерського господарства, займатися виключно виробництвом сільгосппродукції, її переробкою та постачанням, не мати найманих працівників; учасниками фермерського господарства можуть бути тільки члени сім’ї. Крім того, площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні або володінні, повинна становити від 2 до 20 га. Зате передбачено пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для всіх членів фермерського господарства та сплата податку на доходи фізосіб з оренди землі до місцевих бюджетів.

iAgro поцікавився у представників влади і фермерів, як вони оцінюють вплив закону на сільськогосподарську діяльність і на перспективи трансформації одноосібників в сімейні фермерські господарства.

Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства, зазначає, що зараз в Україні зареєстровано менше тисячі сімейних ферм. «Якщо селян, які виробляють сільськогосподарську продукцію, в Україні 4 млн, то 1 млн — це ті, хто виробляє і товарну продукцію. Тобто реально потенційних сімейних фермерських господарств виходить близько 1 млн. Але ми не очікуємо, що все бігом побіжать оформлятися, тому що система оподаткування все ще складна», — говорить він.

При цьому він підкреслює, що легалізація прискориться, якщо селяни усвідомлять закладені в системі переваги. «Рух в цьому напрямку буде йти поступово. Люди сьогодні ще не вірять, що можна безперешкодно отримати держпідтримку. Якщо побачать, що сусід отримав державну допомогу, тоді вже вони почнуть рухатися [в бік легалізації бізнесу]. Цей перехідний період займе близько трьох років», — вважає Шеремета.

За словами Шеремети, фермери у своїй діяльності повинні враховувати, що отримати державну допомогу їм дозволить тільки офіційна реєстрація бізнесу. Також це дасть можливість формувати офіційний страховий стаж і виходити на пенсію у встановлений законом термін. «Але є й інший аспект: третя група платників податків багатьом зручніше. Просто заплатив один податок — і більше ні в кого до тебе немає питань. Запропонована в законі система по четвертій групі платників податків дещо складніша, але тут передбачена компенсація ЄСВ і нарахування страхового стажу. Людям треба рахувати, де їм вигідніше», — пояснив він.

З Шереметою солідарний Микола Кучер, народний депутат України, член Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин: він підкреслює, що закон спрямований на реальну легалізацію сімейних фермерських господарств. «Основа — пільговий режим сплати ЄСВ. У перший рік 10% платить фермер, а 90% — бюджет, потім 20% в такому ж форматі; розстрочка надається на 10 років. Це цивілізований шлях виведення одноосібників з тіньового ринку», — говорить він.

За оцінкою Кучера, чекати швидкого ефекту від закону не варто — він більшою мірою націлений на перспективу. «Пройде 2-3 роки, і прийде розуміння того, що пропонуються досить хороші пільгові умови і таким шляхом треба йти. Відповідно, це вплине на збільшення чисельності сімейних фермерських господарств. Частково буде зменшена тіньова складова фермерства України. Закон дасть поштовх цьому процесу», — підкреслює він. І додає, що такий підхід вигідний обом сторонам — фермери легалізують свій бізнес, а держава бере на себе витрати по сплаті ЄСВ протягом 10 років.

Дещо іншої думки Руслан Хомич, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Волинської обл. Він вважає, що в законі недостатньо чітко прописані умови оподаткування сімейних фермерських господарств. «Людині пропонують невелику допомогу у сплаті соціального внеску, але не говорять, що доведеться ще платити єдиний фіксований сільськогосподарський податок або підприємницький податок, якщо фермери будуть зареєстровані як ФОП. Такі господарства матимуть чистого прибутку 40 тис. грн на рік, і ці гроші держава забере у вигляді податків. Податкове навантаження на перші 10 років необхідно було взагалі зняти», — вважає він. До того ж, за його словами, є підстави побоюватися і надмірної уваги перевіряючих органів.

За оцінкою Миколи Стрижака, президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України, для того, щоб вважати закон спрацював, досить, щоб з потенційних сімейних фермерських господарств (його оцінка — 1,1 млн) 20-25% перейшли в офіційний статус.

Але, щоб закон реально почав діяти, повинні бути створені механізми впливу і забезпечено комфортне його виконання. «Якщо «колядники» (представники контролюючих інстанцій. — iAgro) почнуть ходити до одноосібникам, які стали сімейними фермерами, то жоден одноосібник не захоче виходити з тіні. Тому що [селяни] не хочуть грати в азартні ігри з державою», — підкреслив Стрижак.

Проміжним показником успіху, за його словами, стане те, яка сума буде закладена до Держбюджету-2019 під розвиток сімейних фермерських господарств.