Зернотрейдери пропонують не регулювати експорт, а імпортувати борошно з Казахстану

Зернотрейдери пропонують не регулювати експорт, а імпортувати борошно з Казахстану

Підписання меморандуму про взаємодію учасників зернового ринку, намічене на п’ятницю, може не відбутися

Зернотрейдери пропонують не регулювати експорт, а імпортувати борошно з Казахстану

Меморандум про взаєморозуміння між учасниками зернового ринку може залишитися не підписаним вперше за вісім сезонів. Причина — надвисокі ціни на пшеницю на світовому ринку, що спонукає трейдерів досягати максимальних обсягів її експорту з України.

Станом на початок тижня обумовлений сторонами обсяг допустимого експорту був на рівні 8 млн тонн продовольчої пшениці. Однак, як стало відомо iAgrо від представника великої компанії-зернотрейдера, у вівторок трейдери запропонували новий формат взаємодії на поточний сезон. «8 млн — це дуже мало, враховуючи, що в минулому році було експортовано майже 11 млн тонн продовольчої пшениці. Зайвий обсяг внутрішнього ринку теж не потрібен, пшениця — це все ж експортна культура», — пояснив він логіку запропонованих нововведень. «Що стосується врожаю, то аграрне Міністерство оприлюднило баланси, які не викликають побоювання: 24 млн тонн пшениці, з них більше половини — продовольчих класів. Оцінки компаній цей прогноз підтверджують в частині якісних показників», — додав він.

За словами співрозмовника iAgro, зернотрейдери в особі Української зернової асоціації пропонують закріпити в меморандумі вдвічі більший обсяг експорту — 16 млн тонн. При цьому, розуміючи, що уряд стурбований в першу чергу цінами на хліб, компанії закріплять зобов’язання в разі подорожчання хлібобулочних виробів (дельта ще обговорюється) імпортувати дешеве борошно в необхідних обсягах. «Найбільш прийнятним ми вважаємо варіант імпорту борошна з Казахстану», — сказало джерело. За його словами, ця пропозиція була негативно сприйнята в профільному відомстві і в Мінекономіки. «Сказали, що не бачать логіки підтримувати казахських аграріїв, маючи власний ресурс», — уточнив співрозмовник видання.

Ідея імпорту казахської муки не знайшла відгуку і у тих, заради кого і задумувалася — пекарів. Голова правління компанії «Київхліб» Володимир Череда в коментарі iAgro назвав імпорт борошна з Казахстану «чимось з області маразму». «Ми ж заявляємо, що у нас продовольчої пшениці є до 14 млн тонн при потребі 5 млн тонн. Тому я не розумію: або очікуваний урожай — нереальна цифра, або ж хтось дуже добре розгойдує ситуацію, щоб на цьому “нагрітися”», — сказав він.

Володимир Череда також нагадав, що зерно в Казахстані відрізняється від того, до якого звикли українські пекарі. «Я пам’ятаю, що ми багато років назад отримували зерно з Казахстану. І в технологічному процесі були проблеми, тому що там борошно інше по хлібопекарським властивостям», — сказав він.

Крім того, голова правління «Київхліба», при доставці зерна можуть виникнути і логістичні проблеми: «А як його завезти? У нас хіба є спільна з Казахстаном кордон? Як «перескочити» через Росію? На мою думку, доставка зерна з Казахстану — це нерозумно і нереально ».

За словами заступника директора «ПроАгро Груп» Марії Колесник, якщо говорити про ввезення сировини для виробництва хліба, то краще вже імпортувати не борошно, а зерно, переробляючи його вже в Україні. «Однак у нас не настільки критична ситуація з експортом продовольчої пшениці, щоб говорити про її імпорті», — вважає вона.

Марія Колесник також підтвердила, що якість зерна в Казахстані відрізняється від українського, і при цьому хліб, що випікається з нього має червоний відтінок. «Я не впевнена, що наші люди будуть це купувати», — сказала вона.

Нагадаємо, ціна пшениці на внутрішньому ринку України досягла трирічного максимуму і становить близько 6100 грн за тонну. Причина триваючого подорожчання — серія неврожаїв через важкі погодні умови в країнах-постачальниках. Тому бажання трейдерів максимізувати постачання зрозуміле. З іншого боку, якщо в цьому сезоні підписати «пакт про довіру», яким є меморандум, не вдасться, то в уряду залишиться тільки один, найменш бажаний самими учасниками ринку важіль — квоти.

Як повідомляв iAgro, деякі виробники хліба запропонували ввести квотування експорту продовольчої пшениці, заявляючи, що в іншому випадку ціни на хліб зростуть на 30-40%.

На цьому тижні в Міністерстві економіки відбулася нарада, на якій представники держорганів домовилися, що з метою утримання ситуації з експортом продовольчої пшениці Мінінфраструктури буде щотижня подавати інформацію про обсяг проекспортованого зерна і його якісні характеристики. А також вирішено ввести інформування про кількість запасів зерна і їх структуру на кожному елеваторі незалежно від форми власності.

Довідка

За даними «АПК-Інформ», за станом на 3 серпня експортна ціна на експорт продовольчої пшениці з України на умовах FOB становила 225 дол/тонна. У той же час на цю ж дату в Казахстані ціна пшениці 3 класу на експорт на умовах DAP становила 173 дол/тонна, 4 класу — 164 дол/тонна.

За даними Міністерства агрополітики, станом на 8 серпня вже зібрано 23,1 млн тонн пшениці. Станом на 5 серпня за результатами обмолоту 89% площ урожай пшениці на цей рік прогнозується на рівні 24 млн тонн, з яких 13 млн тонн — продовольчої.