«Фермерський мільярд» можуть перенаправити на компенсацію податків фермерам

«Фермерський мільярд» можуть перенаправити на компенсацію податків фермерам

Низький попит на програми держпідтримки з боку фермерів змушує уряд шукати новий формат дотацій

«Фермерський мільярд» можуть перенаправити на компенсацію податків фермерам

Програми дотацій фермерам на поточний рік, загальний бюджет яких складає 1 млрд гривень, можуть бути переформатовані. Про це iAgro повідомив представник Асоціації фермерів і приватних землевласників України з посиланням на колег, яких залучили до консультацій щодо поновлення формату держпідтримки. Зараз ці гроші виділяються через здешевлення кредитів, додаткову знижку на придбання сільгосптехніки вітчизняного виробництва, компенсацію вартості насіння і оплату консультаційних послуг.

Передбачається, що частину суми може бути перенаправлено на компенсацію єдиного соціального внеску, платниками якого нещодавно стали фермери, закупівлю доїльних апаратів для фермерських господарств і пряму дотацію сімейним фермам з розрахунку на гектар оброблюваної площі. За словами співрозмовника iAgro, питання внесення змін в архітектуру програм держпідтримки фермерів «зараз активно дискутується» в зв’язку з низьким попитом з боку аграріїв на бюджетні гроші в їх нинішньому форматі.

«Проаналізували динаміку — якщо за іншими програмами вже направлено 100-200 млн гривень, то по фермерах заявки на пару мільйонів. Вирішили злізти з мертвого коня. В принципі, правильно зробили», — говорить він.

За офіційними даними Мінагопополітики, зараз заявки від фермерів акумулюються на рівні регіонів — обласних комісій, перші виплати повинні початися в кінці липня. За його словами, заснована причина низької активності агросектору в рамках «фермерського мільярда» — позиція банків, які неохоче кредитують невеликі агрогосподарства. При цьому, за поточним форматом розподілу коштів, на компенсацію кредитних ставок і здешевлення грошей для фермерів до 3-5%, закладена половина всієї суми, 500 млн гривень. Проблема виявилася двосторонньою — з одного боку, банкам не дуже цікаві невеликі сільгоспвиробники без ліквідної застави, а з іншого — навіть успішні фермерські господарства не прагнуть це демонструвати.

«Заклали дуже велику цифру в бюджет, щоб гасити кредитну ставку, в надії, що фермери будуть брати кредити. А фермери не хочуть привілеїв, аби до них потім ніхто не приходив «колядувати», — каже Микола Стрижак, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України.

«Кредитування вимагає абсолютної прозорості — звітність, оформлена земля і так далі. Можливо, зваживши всі за і проти, прийшли до висновку, що краще без дотацій, зате і без додаткових проблем», — каже інший представник АФЗУ. При цьому, як повідомляв iAgro, дотації все ж здобули певний ефект детінізації галузі.
За межами кредитної частини, програми в рамках «фермерського мільярда» працюють більш-менш успішно. Найвищим попитом користується програма здешевлення техніки — фермери можуть претендувати на додаткову компенсацію в 15% на додаток до загальногалузевого показника в 25%. Станом на 6 липня, з 1130 аграріїв, які скористалися програмою, 70% або 795 припало якраз на фермерські господарства. Тому, якщо перерозподіл коштів все ж відбудеться, то він відбудеться в рамках 500 млн гривень, які закладені на здешевлення кредитів.

Сергій Хлань, народний депутат України, голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, пропонує не метушитися і нагадує, що фермерські програми підтримки реалізуються тільки перший рік — і робити висновки про їх ефективність ще рано. «Так само, як в минулому році дуже багато критикували щодо невикористання грошей на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки. Але цей рік показує більш менш певну динаміку, — говорить він, підкреслюючи, що перше півріччя традиційно не є показовим. — Упевнений, що восени буде більш гарячий період відшкодування витрат фермерам, бо основні придбання вони роблять з вересня по грудень». При цьому він не виключає, що за програмами, де буде мінімальна вибірка коштів, можливо, буде перерозподіл, але для цього рішення «ще не час».

Разом з тим, Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань розвитку фермерства, зазначає, що останнім часом попит з боку фермерів активізувався — вже з’явилися заявки на дотації по кредитах і по насінню, навіть є вони і по кооперативах. За словами Шеремети, банки зараз обробляють понад 400 заявок. «Але, звичайно, якщо б процедура проходила без заяви, а автоматом, то це було б простіше і доступніше для фермерів», — уточнює він, обумовлюючи, що і сам особисто доклав багато зусиль для популяризації цієї програми підтримки: «Я зараз всім настійно рекомендую взяти кредит. Кредит під 1% в гривнях. За цей кредит зібрати урожай, посіяти, а зерно продати взимку, коли буде найвища ціна. Однозначний виграш забезпечений, і тут не треба бути великим фахівцем», — впевнений профільний заступник міністра.

При цьому він визнає, що банки неохоче йдуть на співпрацю з фермерами. «Самі фермери не хочуть йти з переліком документів та виконанням ряду вимог, в тому числі по бізнес-плану, там дійсно потрібно докласти певних зусиль», — констатує Шеремета. Він прямо не підтвердив плани щодо форматування програм, однак сказав, що Міністерство докладає зусиль, «щоб вони активніше запрацювали».

Самі фермери найбільш оптимальним форматом держпідтримки називають виділення дотацій на голову і на гектар, а також пропонують надавати дотації через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який виконує функцію банків, проте менш забюрократизований і більш лояльний до позичальника. Також обговорюється питання зняття обмежень з аплікантів по земельному банку (500 га) і граничного обороту (20 млн грн), але ці зміни треба узгодити в Мінфіні. Найбільш інтенсивна робота ведеться по ЄСВ — зараз дискутується відсоток, який буде компенсувати держава за кожного додаткового працівника фермерських господарств. Обговорюваний діапазон — від 50 до 70%.

Микола Стрижак, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, обурюється постановкою питання про «незатребуваність» фермерського мільярда — за його словами, фермери потребують підтримки як ніхто інший. Питання лише в форматі. Він вважає абсолютно правильним рішенням перерозподілити гроші на більш ефективні напрямки. АФЗУ вже вийшло з пропозицією такого перерозподілу — зокрема, на компенсацію покупки доїльних апаратів. «Ми хотіли б взагалі, щоб була пряма дотація фермерам, і щоб був єдиний земельний податок для них. Заплатив — і ніхто більше не турбує», — говорить він.