Герої-фермери: чому учасникам АТО складно стати хліборобами

57

І що потрібно зробити, щоб ситуація змінилася 

З початку антитерористичної операції на Сході країни, її учасники отримали майже 150 тис земельних ділянок сільгосппризначення загальною площею 190,9 тис га. Детальної статистики про те, скільки з них на практиці зайнялися сільським господарством, немає. Неофіційно. представники громадських організацій, які об’єднують учасників АТО визнають — відсоток військових, які стали фермерами після отримання землі, мізерно малий. Зараз пропонується скорегувати систему соціальних преференцій учасників АТО, замінивши видачу їм земельних ділянок грошовою компенсацією. Про суму дискутують, однак, концептуально реформа сприймається з мовчазним схваленням.

Чому не вдалося зробити з воїнів землеробів — міркує Руслан Хомич, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волинської обл.

Перш за все хочу сказати, що надання учасникам АТО першочергового права на отримання землі було абсолютно правильним рішенням. Вони це заслужили! Але давайте уявимо собі, що відбувається далі. Учасник АТО прийшов з фронту, він людина середнього достатку, отримав від держави землю, і він хоче створити фермерське господарство. З чим йому доведеться зіткнутися? Перше — це паперова бюрократія. Я сам перебуваю в процесі створення фермерського господарства з 2012 року. А я не чужий цій сфері людина, давно займаюся сільським господарством, очолюю асоціацію фермерів. Але я ходжу колами пекла шість років поспіль. То помилку знайдуть в документах, то ще щось треба виправити, через паперову бюрократію моє фермерське господарство залишається недооформленим.

По-друге, молода людина отримує землю 2 га для ведення особистого селянського господарства, а не для фермерства. Згідно з чинним законодавством, поки ти не створив фермерське господарство зі статусом юридичної особи і є просто громадянином України, то отримати землю для фермерства можна тільки через аукціон. І це теж потрібно враховувати. Переходимо до наступного етапу. Земля отримана, фермерське господарство створено. Її треба обробляти. Необхідно мати якесь приміщення і підведення електроенергії. І тут на сцені з’являються приватні Обленерго, які допомагають людям за 100 доларів підключити один кіловат електроенергії. Але щоб підключити хоча б звичайних електродвигун, таких кіловат треба багато. І тут учасник АТО повинен мати на руках близько 40-50 тис. грн і тільки за фактичний дозвіл на підключення.

Наступне питання — чим обробляти. Сьогодні багато говориться про держпідтримку. З нами навіть проводять спеціальні навчальні семінари — як отримати гроші «фермерського мільярда». Але щоб скористатися програмою здешевлення кредитів, треба спочатку цей кредит взяти. Тобто молодій людині потрібно мати заставу — техніку, будинок і все інше, а він «голий і босий» і йому не дадуть цей кредит. За іншими програмами, наприклад компенсації вартості техніки, гроші теж приходять постфактум, тобто спочатку він повинен знайти гроші і купити тут техніку, яка йому необхідна.

Підсумовуємо — хлопцям треба сіяти, треба чимось збирати урожай і, найголовніше, треба вміти працювати на всій цій техніці! Ось вони і вибирають просту дорогу. Отримав землю — може, коли буде ринок, продам її, а поки здам в оренду. Цим користуються великі гравці, агрохолдинги. Знаючи, де є великі масиви землі, вони організовують отримання учасниками АТО ділянок для ведення особистого селянського господарства. Така земля не потрапляє під мораторій, її можна продати. У нас на території Волинської області були випадки, коли цілі масиви землі так йшли для ведення ОСГ. Агрохолдинги платять гроші за оформлення цих земель, потім викуповують їх у учасників АТО і в результаті отримують поля в приватну власність.

Який вихід?

Невеликим підприємцям, фермерам, і в тому числі АТОшникам, стати конкурентоспроможними реально тільки в кооперації. Учасник кооперативу є співзасновником, співвласником набору техніки і складів.Він купує в кооперативі тільки ті послуги, які йому самому буде важко оплатити. Це величезний плюс кооперації. Члени кооперативу вирощують кожен свою продукцію і формують її в однотипні партії. Вони можуть мати загальний склад, де зберігається продукція. Учасники кооперативу продають продукцію під брендом кооперативу. Але тут виникає податковий пресинг. Представники фіскальних органів вважають, що кооператив повинен виступити в ролі податкового агента. Тому що він купив продукцію у членів кооперативу, і повинен взяти з них податки і сплатити військовий збір. Таким чином, загальне податкове навантаження на продукцію людей, які об’єдналися в кооператив, становить понад 40%. І ми не можемо нічого зробити. Зараз будемо «стукати» в аграрний та податковий комітети Верховної ради, щоб депутати звернули на це увагу! В цілому для тих учасників АТО, які дійсно мріють про фермерство необхідно домогтися, щоб кооперативам дали дійсно некомерційний статус і вони тоді будуть конкурентоспроможними. У такому випадку учасники АТО не підуть за грошима, а почнуть свій фермерський бізнес і матимуть чесний заробіток. А держава від цих кооперативів отримає легальні робочі місця з відповідними соціальними внесками.