Про що домовилися аграрії та Юлія Тимошенко

Про що домовилися аграрії та Юлія Тимошенко

Про що домовилися аграрії та Юлія Тимошенко

Аграрні асоціації та «Батьківщина» підписали меморандум про реформування агросектору. 

Політик зі старту пообіцяла, що підтримає законопроект про повернення ПДВ при експорті олійних. Всеукраїнська аграрна рада, Аграрний Союз України та політична партія «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» 23 березня підписали меморандум про співпрацю при проведенні реформ в сільському господарстві і забезпеченні розвитку сільських територій. Свої підписи під меморандумом поставили лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, голова ВАР Андрій Дикун та голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков.

У восьмисторінковому документі визначені здебільшого декларативні положення формату «за все хороше». З конкретики пропонується суттєво перекроїти структуру державної підтримки на поточний рік — повернути механізм квазіакомуляціі як основний при виплаті дотацій аграріям (до 4 млрд грн), водночас зменшивши фінансування за програмою компенсації вартості техніки вдвічі – до 500 млн і скоротивши підтримку галузі тваринництва до 0,7 млрд гривень з нинішніх 4 млрд грн.

Юлія Тимошенко у вступному слові пообіцяла, що «Батьківщина» домагатиметься детінізації агробізнесу, повернення аграріям всіх податкових преференцій і введення в агросекторі єдиного податку з 1 га землі. За її розрахунками, зробивши акцент на переробці агропродукції в Україні та експорті вже готових продуктів, можна збільшити показники експорту в 10 разів, до 180 млрд євро. «Це дозволить тоді нам самим кредитувати МВФ», – сказала вона.

У частині земельної реформи пропонується подовжити мораторій на продаж сільгоспземлі до 2023 року і водночас чомусь окремо закріплено заборону на купівлю землі іноземцями та отримання ними землі в спадок, який діє і зараз. Також пропонується ввести пріоритетне право на оренду державної і комунальної землі громадянами, які проживають на території відповідного населеного пункту/району. Серед іншого: зниження ставки ПДВ до 10% (або більше) для продуктів тваринництва, врегулювання проблемних питань з «Укрзалізницею», занулення ставки імпортного мита на азотні добрива, за винятком продукції з РФ і заходи з ліквідації монополії на внутрішньому ринку міндобрив зокрема шляхом здешевлення кредитів для будівництва нових заводів по їх виробництву.

«Батьківщина» бере на себе зобов’язання підтримувати під час голосування в парламенті законодавчі ініціативи, спрямовані на розвиток АПК, а громадські організації, зі свого боку – «інформувати аграріїв щодо зроблених або планованих кроків з боку політичної партії для реалізації положень Меморандуму, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які заважають цьому завданню». З повним текстом меморандуму можна ознайомитися тут.

Першим кроком на шляху підтримки українського аграрного сектора Тимошенко назвала підтримку законопроекту, який передбачає повернення колишньої системи відшкодування ПДВ при експорті олійних. (Цей пункт стоїть першим у переліку невідкладних кроків, закріплених в меморандумі).

«Перший крок, який нам потрібно зробити, це прийняти законопроект 7403-2, і повернути нашому аграрному комплексу та нашим аграріям ті можливості, які у них просто грубо і жорстко забрали, – зазначила вона. Нагадаємо, що протягом останніх двох місяців аграрії активно домагалися повернення компенсації ПДВ на експорт олійних, яку було скасовано в бюджетну ніч. Однак численні акції протестів виявилися неефективними – депутати відмовилися розглядати законопроект на минулому пленарному тижні.

У колонці для iAgro політолог Андрій Золотарьов, директор аналітичного центру «Третій сектор» пояснював низьку ефективність аграрних протестів відсутністю серйозного політичного партнера в парламенті. «Акції протесту, які не мають потужного політичного представництва програють, ще до початку», – заявив він.

Скоріш за все, саме цим пояснюється стрімко організований альянс з «Батьківщиною» і акцент на необхідності повернути експортний ПДВ в тексті меморандуму. Після підписання Андрій Дикун заявив, що агросектор потребує прозорих і прогнозованих умов роботи, а також рівного оподаткування для всіх аграріїв. За його словами, сьогодні ті, хто працює легально, сплачують з 1 га землі 3-4 тис. гривень податків, ті ж, хто працює в «тіні» – 65 гривень. У свою чергу Геннадій Новіков висловив надію, що до меморандуму приєднаються і інші асоціації. Водночас, як розповів iAgro народний депутат, член аграрного комітету парламенту Леонід Козаченко, який курує одну з найавторитетніших галузевих асоціацій Українська аграрна конфедерація, спочатку передбачалося, що меморандум повинні були підписувати і інші профільні об’єднання. Однак вони вийшли з процесу через неузгодженість щодо деяких пунктів меморандуму, зокрема – щодо ринку землі.

«Є політичні сили, які стоять на позиції, що ринок землі взагалі не можна вводити. Позиція інших – приватизувати через рік, через два, щоб підготуватися і відкрити цивілізований ринок. «Батьківщина», в основному, проти відкриття ринку, як і ВАР і Аграрний союз. Ось вони і підписали такий меморандум, – розповів він. – Інші асоціації наполягали, щоб це була спільна позиція політичних сил і всіх професійних об’єднань».

На його думку, узгодження позицій ускладнили конкретні терміни, зазначені в частині відстрочки зняття мораторію на ринок землі, в той час як по інших напрямках – зокрема, фіскальної політики – не вистачило конкретики. «Потрібно було їх конкретно розписати, але щоб це була спільна позиція всіх партій і громадських об’єднань. Це було б супер! Але Агросоюз і ВАР пішли іншим шляхом», – констатував він.